Re:цензії

08.07.2013|07:35|Юлія Починок, Львів

У тиші вокзальній

Оксана Пухонська. Час відвертіє: поезія / О.Я. Пухонська. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2012. – 92 с.

Глибока філософська дума авторки вибудовує цілу асоціативну мозаїку образів та переживань. Адже «з гіркоти ранкової кави» вимальовуються не тільки «спогади», а й «дорога / У вже пережитий день». Глибинне відчуття історичного часу, на який вже «падає сніг» співзвучне із типовим (для ліричного героя) образом людей, що «підуть по обочині». Екзистенційною у цьому сенсі видається «тайна самотності», що «ляже долонею…». Попри це авторка наголошує, що «життя – то не тільки спогади», а й «вагітність буремних днів». Метафорика її словописання гармонійно поєднується із філософією мовомислення: «Вростаєш шаленим вітром/ У кроки життя малі». Глибина думки передається читачеві особливим шармом мовно-стилістичного інструментарію.

Алітераційні прийоми створюють шумовий ефект нічного смутку, що «поміж зорями і безсонням»: «Тільки свято у світі вишиє / Монотонну печаль шалену». Мотив дороги стає одним із ключових у збірці:

                   І навіть заради

                   Високої втечі

                   Від себе самого

                   Постане предтечею

                   Нашого завтра

                   Дорога.

Близьким до нього є образ пам’яті, який зазвичай є супровідним: «Чіпляюся мокрими пальцями пам’яті / За подерті роками спогади».

Цікаво й по-алюзійному ново звучить новорічна містерія:

                   І прокинеться час,

                   І заб’є крізь куранти в жилах

                   Утринадцяте,

                   Ніби

                   Після Нового Кроку…

Яскраве увиразнення слів у рядках творить оригінальну поетичну картину світу: «А вулиці котяться/ Клубочками виямленими/ В дороги блукань, / Що не мають свого кінця». Гра звуків передає голос тиші: «Скрип коліс за-ти-ха… / За-тих». Відчитуємо глобальне розуміння сьогодення поміж рядків: «Відлітає з очей закривавлена вщент епоха, / Хтось приходить в життя,/ загубивши у ньому сенс». За прихованим від нас «екраном лиш образ… / Очі – / Свіже місто… / Все інше – голос.»… «І вірші, / Що стають свободою мені…». Головне, щоб «ув асфальт безсаддя НЕ проростати»…



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

31.05.2026|06:35
Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
31.05.2026|06:21
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
30.05.2026|15:00
Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
29.05.2026|07:54
Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
29.05.2026|07:50
«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
25.05.2026|17:00
Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
23.05.2026|04:17
Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
23.05.2026|04:11
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
21.05.2026|13:07
В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
21.05.2026|13:04
«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему


Партнери