Re: цензії

07.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Маска щасливої
07.02.2026|Ігор Зіньчук
«Вербальний космос української літератури»
01.02.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Усе, що entre-nous* … (ніщо)
…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія

Re:цензії

08.07.2013|07:35|Юлія Починок, Львів

У тиші вокзальній

Оксана Пухонська. Час відвертіє: поезія / О.Я. Пухонська. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2012. – 92 с.

Глибока філософська дума авторки вибудовує цілу асоціативну мозаїку образів та переживань. Адже «з гіркоти ранкової кави» вимальовуються не тільки «спогади», а й «дорога / У вже пережитий день». Глибинне відчуття історичного часу, на який вже «падає сніг» співзвучне із типовим (для ліричного героя) образом людей, що «підуть по обочині». Екзистенційною у цьому сенсі видається «тайна самотності», що «ляже долонею…». Попри це авторка наголошує, що «життя – то не тільки спогади», а й «вагітність буремних днів». Метафорика її словописання гармонійно поєднується із філософією мовомислення: «Вростаєш шаленим вітром/ У кроки життя малі». Глибина думки передається читачеві особливим шармом мовно-стилістичного інструментарію.

Алітераційні прийоми створюють шумовий ефект нічного смутку, що «поміж зорями і безсонням»: «Тільки свято у світі вишиє / Монотонну печаль шалену». Мотив дороги стає одним із ключових у збірці:

                   І навіть заради

                   Високої втечі

                   Від себе самого

                   Постане предтечею

                   Нашого завтра

                   Дорога.

Близьким до нього є образ пам’яті, який зазвичай є супровідним: «Чіпляюся мокрими пальцями пам’яті / За подерті роками спогади».

Цікаво й по-алюзійному ново звучить новорічна містерія:

                   І прокинеться час,

                   І заб’є крізь куранти в жилах

                   Утринадцяте,

                   Ніби

                   Після Нового Кроку…

Яскраве увиразнення слів у рядках творить оригінальну поетичну картину світу: «А вулиці котяться/ Клубочками виямленими/ В дороги блукань, / Що не мають свого кінця». Гра звуків передає голос тиші: «Скрип коліс за-ти-ха… / За-тих». Відчитуємо глобальне розуміння сьогодення поміж рядків: «Відлітає з очей закривавлена вщент епоха, / Хтось приходить в життя,/ загубивши у ньому сенс». За прихованим від нас «екраном лиш образ… / Очі – / Свіже місто… / Все інше – голос.»… «І вірші, / Що стають свободою мені…». Головне, щоб «ув асфальт безсаддя НЕ проростати»…



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

07.02.2026|13:14
Українців закликають долучитися до Всесвітнього дня дарування книг
28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії


Партнери