Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Ліндсі Паверс. "Як не зіпсувати життя своїм дітям. Посібник з виховання без стресу та нарікань"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Ірина Грабовська. "Зірки і кістки"Фантастика | Буквоїд
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
Re:цензії
На прийомі у цілителя
Дочинець М.І. Вічник. – Мукачево: Карпатська вежа, 2011. – 284 с. Художник Андрій Коцяк
Бути відвертим нині не модно. Так само, як не модно бути справжнім, щирим, природним. Однак ніде у списках отих модних (читай: скороминучих) тенденцій не зазначено, що всі ці людські якості знецінилися. Як залишилися люди, що не женуться за модерним, так залишилися «старомодні» поціновувачі справжності та відвертості. У всьому. Навіть у роздумах над прочитаною книжкою, у тихій розмові з нею... Чи не тому цей відвертий відгук може розчарувати деяких читачів. Щоправда, не для всіх любителів сучасної літератури й сама книжка, про яку ідеться. «Вічник» Мирослава Дочинця - радше для «старомодних» людей. Для тих, хто цінує справжнє, чесне, щире слово.
У багатьох із нас стаються у житті прикрощі. Такі, які, видається, пережити годі. У таких випадках шукаємо порятунку, розради, аби не лишатися на самоті. Хтось просить про допомогу у найрідніших людей, хтось іде до священика, хтось - до психолога, мені ж випало взяти до рук відомий роман Мирослава Дочинця «Вічник», який два роки поспіль висували на здобуття Шевченківської премії, ба навіть назвали книгою століття в українській літературі.
Зізнаюся, не сподівалася, що сучасні книжки можуть цілюще впливати на людину, бути лікувальними. А, виявляється, можуть. Бо прочитати «Вічника» Мирослава Дочинця - це як побувати на прийомі у цілителя.
Першими, що змусили дослухатися й перечитати кілька разів, були у романі ось ці рядки: «Все, що стається з нами, - благодать. Се милість Згори. Навіть випробування. Нам ніколи не посилається більше, ніж ми можемо знести. Що більший іспит, то більше від тебе хочуть. Знаходь у собі сили перейти поле смирення. І прийдеш до тихої води».
Це те, що важливо почути людині не лише в часи розпачу та зневіри. Так мати навчала свого юного сина, якого через роки називали «то Знахарем, то Знатником, то Відуном, то... Вічним Дідом». А він був невтомним борцем, Вічником, який усе життя вдосконалював душу. Для вічності.
Як відомо, головний герой Мирослава Дочинця - реальна людина, закарпатець Андрій Ворон, який за свої 104 роки пройшов крізь безліч випробувань, що випали на його долю. Цей непоборний сміливець, волею долі «покинутий людьми, замкнений у кам´яній коморі Природи», витримав довготривале відлюдництво, як Робінзон Крузо, у Чорному лісі. У повоєнні радянські десятиліття як «ворога народу» його заслали на Колиму, де потерпав від страждань, але всупереч усьому не втратив найбільшої цінності, яку здобув за життя - внутрішньої свободи. Цей дивовижної сили духу чоловік зміг піднятися над усіма режимами, які його знищували, над усіма земними принадами, яких не помічав і уникав.
«Не озирайся, не жалій за тим, що лишилося позаду, що впало з твого горба. То вже не твоє», - радить чоловік, який уміє жити правильно і легко ділиться своєю мудрістю. Тому ти йому довіряєш.
«Немає в нас серед людей ні ворогів, ні друзів, але кожен з них - малий чи великий учитель», - ділиться не вичитаними думками, а вистражданими істинами. Така наука ніколи не застаріє...
«Кедь утікаєш від свого хреста, він тебе роздавить», - попереджає. - «Ніхто й ніщо не може занапастити чоловіка, крім нього самого», - зазначає. І ти з ним погоджуєшся.
«Люби життя таким, яким воно є. І воно полюбить тебе таким, яким ти є», - обнадіює. - «Коли ми не відповідаємо злом на зло, тоді зло захлинається», - повідує правила життя.
«У всьому новому, а найперше в біді, шукай щось помічне й повчальне для себе», - дивує силою любові. - «Шліфуй себе і будеш чистим і твердим, як скло», - каже той, хто «знайшов свободу волі і радість ширяння духу».
Ці житейські й такі помічні правила життя направду укріплюють і підсилюють дух, дають наснагу, допомагають віднайти себе та своє місце в житті. Вони дають зрозуміти, що життя неможливе без випробувань і саме випробування тебе загартовують і очищують.
Віднайти розраду в книжці - розкіш для сьогодення, адже дедалі рідше ми читаємо щось подібне. Тому й не сподіваємося відшукати відповіді на найскладніші, але такі потрібні запитання, саме в літературних творах. Ми зневірилися. А виявляється, не варто поспішати з висновками. Як не можна не довіряти життєвій науці, так не треба поспішати зневірюватися у книжках. Бо коли дуже треба, поміч отримуєш навіть від них.
«Не проси в Бога, що має зробити для тебе. Проси, щоб навчив, що ти маєш зробити для себе. І буде тобі знак, буде рада - через иншу людину, через книжку...» Чиста правда. Перевірено, як кажуть, на власному досвіді.
Коментарі
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!