Re:цензії

18.04.2012|08:32|Іван Лучук

Гетеборзькі поети в перекладі львів’янина

18 поетів із Гетеборга: антологія / переклад зі шведської Лева Грицюка. – Тернопіль: Крок, 2011. – 242с.

 

Відносно молоде тернопільське видавництво «Крок» «під зарядом» (як писалося на деяких галицьких виданнях межі ХІХ-ХХ століть) Юрія Завадського вплітає шведські нитки в гобелен сучасного українського книговидання. Зокрема і шведські, крім багатьох інших. Адже, крім розглядуваного видання, яке минулоріч вже набрало поліграфічної плоті, там планується до виходу ціла поетична серія, в якій будуть незабаром представлені: Раґнар Стрьомберґ (Ragnar Strömberg), Селіна Тусітала Марш (Selina Tusitala Marsh), Енрік Казасес (Enric Casasses), першою ж має вийти книжка Раґнара Стрьомберґа «Жовтоока», а потім буде ще невідь-скільки. Гарною «артпідготовкою» для випуску цієї серії стала антологія «18 поетів із Гетеборга» в перекладі зі шведської Лева Грицюка. «Артпідготовка» походить не від слова «артилерія», а від слова «арт», що означає мистецтво. Поезія ж, прецінь, є наймистецькішим із мистецтв.

Не завадить декілька слів сказати про Лева Грицюка, який сміливо входить у літературний простір, наразі принаймні в його перекладацький вимір. Народився він 1983 року у Львові, закінчив факультет міжнародних відносин Львівського університету, де упродовж навчання студіював шведську як «першу» мову. Навчався на маґістерському курсі з культурології рідного університету, вчився у Вищій народній школі міста Оскарсхамн у Швеції для покращенні рівня шведської мови. Веде блоґ про переклад і літературу «WhyTranslator» (levhrytsyuk.blogspot.com), який користується чималою популярністю серед зацікавленої публіки. Наразі розглядувана книжка є другою в його опублікованому перекладацькому доробку. Хоча й доробок ще не надто вражаючий, проте перед ним відкриті широкі перспективи, він ще енну кількість разів приємно нас здивує. 

Отже, 18 поетів. 16 із них представлені окремими добірками. Одна з цих 16 поетів Лінн Гансéн (наймолодша в цій антології, до слова) входить і в останню добірку, яка презентує літературний колектив «G=T=B=R=G», в який входять теж Атена Фаррохзад і Кристофер Фолькгаммар. От і маємо 18 поетів і поеток, які є представниками середнього й молодого поколінь сучасної шведської поезії, в якій виокремлюється «феномен» власне гетеборзької поезії, «батьком» якої і є Раґнар Стрьомберґ, окрема збірка якого, як вже знаємо, буде наступною після цієї антології у циклі «шведіани» чи «свенскіани». 

Раґнар Стрьомберґ (1950 р. н.) є автором численних поетичних збірок (які видавав від 1975 до 2000 року, а після «полудня віку» як поет замовк, - можливо, лише тимчасово), перекладав шведською Джона Ешбері та сучасну данську поезію. Р. Стрьомберґ представлений у цій антології сильними віршами, які корисно вирізняються на тлі інших авторів, тож невипадково окрема збірка саме цього гетеборзького автора вийде незабаром в українському перекладі. Маурітц Тістельо (без р. н.) окрім того, що поетом, є також митцем й активістом. М. Тістельо представлений віршами, які виглядають, наче посторінкові посилання під суцільною рискою, решта ж простору сторінки залишається «голою». Гелена Ерикссон (1962 р. н.) є авторкою восьми поетичних збірок. Г. Ерикссон представлена напіввізуальними віршами, які використовують дрібнесенький шрифт і графічну розбивочку. На сторінці 97 немає нічого, навіть пагінативної розмітки. Якщо так задумано (а це не банальний поліграфічний ґандж), то щось подібне існує і в інших поетів. Наприклад, приблизно такого типу є «Білий вірш» із «Шедеврів» Юрка Позаяка, щоправда бліда назва на сторінці в нього таки присутня. Ліна Екдаль (1964 р. н.) є авторкою п´яти поетичних збірок. Л. Екдаль представлена віршами зі збірки «Про бажання стати виразною як людина» (2008), яка вийшла українською мовою в Грицюковому перекладі. Кеннет Клеметс (1964 р. н.), родом зі шведської історичної провінції Уппланд, є автором п´яти поетичних збірок. К. Клеметс представлений твором «Вірші покажчик» зі збірки «Акселератор» (2005). Це своєрідний калейдосоп дефініцій вірша. Ульф Карл Улов Нільссон (1965 р. н.) від 1990 року видав декілька поетичних збірок. У. К. У. Нільссон представлений конкретно-реалістичними віршами з макабричними нотками. Йорґен Лінд (1966 р. н.) видав шість поетичних збірок. Й. Лінд представлений «Теорією еволюції» - прозопоетичним текстом-трактатом. Анна Маттссон (1966 р. н.) видала шість поетичних збірок та три романи, декілька драматичних творів, переклала «Пеппі Довгупанчоху» Астрід Ліндґрен кхмерською мовою, а прозу й поезію перекладає з фарерської на шведську. А. Маттссон представлена поетичними мініатюрами. Памела Ясков´як (1966 р. н.) окрім віршів, пише прозу та п´єси. П. Ясков´як представлена «сонними» віршами, доволі макабричними, проте не позбавленими елегантності. Крістіна Фалькенланд (1967 р. н.) видала наразі три поетичні збірки. К. Фалькенланд представлена віршами, які графічно-візуально оформлені як пряма мова, та й чимось перетинаються з віршами зі збірки Маріанни Кіяновської «Пряма мова». Фредрик Нюберґ (1968 р. н.) є автором п´яти поетичних збірок, займається драматургією та літературною критикою. Ф. Нюберґ представлений циклом «Ротори. Рухи 1-5» зі збірки «Інша практика». Дáвід Вікґрєн (1975 р. н.), народжений на півночі Швеції, видав три поетичні збірки. Д. Вікґрєн представлений віршем у прозі «сторони» (саме так, бо там всі слова - з малої літери). Синтезом поезії та прози є поезії у прозі. Та окрім поезій у прозі можуть існувати ще й твори, які я свого часу назвав «прози в поезії», пристосувавши це визначення до відповідних творів Романа Садловського «Два вікна» та «Непорозуміння». Існує і прозопозія, зокрема в доробку Володимира Кашки. Назвавши стиль Кашки амальгамою поетичних засобів (регулярної поезії, верлібру, прозопоезії), Богдан Бойчук про останній із названих засобів писав, що «прозопоезія ця визначається лагідністю, ясністю і філософським усеприйняттям». Такими ж якостями відзначається і прозопоезія Д. Вікґрєна, - такий вид творчості Юрко Позаяк називає «прозія». Йоганнес Анюру (1979 р. н.) видав три поетичні збірки. Й. Анюру представлений ентептихом (циклом із одинадцяти творів) «Ітака, або тут, або пізніше» зі збірки «Тільки боги - нові» (2003) та безіменним пентаптихом, який є першою частиною його збірки «Омега» (2005). У першому циклі годі шукати алюзії до Одіссея, там, як і в циклі другому, мішанка часопросторових натяків і реалій. Сара Галльстрьом (1979 р. н.) видала три поетичні збірки. С. Галльстрьом представлена теж прозопоезією. Еліза Інґварссон (1979 р. н.) видала дві поетичні збірки. Е. Інґварссон представлена розлогими віршами, які своєю «розлогістю» чомусь нагадують вірші Андрія Бондаря чи Остапа Сливинського. Лінн Гансéн (1983 р. н.) видала одну поетичну збірку, водить у вже згадану поетичну групу «G=T=B=R=G». Л. Гансéн представлена фрагментарними замальовками з афористичним ухилом. 

Не відаю, чи перекладач-упорядник так замислив, але в цій антології строго дотримано ґендерної паритетності: із вісімнадцяти авторів є дев´ять чоловіків і дев´ять жінок. Про різні тансверсії нікому не відомо.    



Додаткові матеріали

20.02.2011|17:06|Новинки
«18 поетів із Ґетеборґа?»
07.10.2011|09:20|Re:цензії
Юрій Завадський: «Я намагаюся видавати те, що сам хочу бачити на своїй книжковій полиці»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери