
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
«Мотлох» - сухпай на дорогу додому. Ковтаю за 2 години
Відгук на збірку: Карп’юк Василь. Мотлох: Збірка прозових і поетичних текстів / Передм. В. Герасим’юка. Серія «Лауреати «Смолоскипа». 2010, 192 с.
Коли вважати літературу чимось більшим і допускати її часткову доцільність та фрагментарну вартісність, то з’являється інше ставлення до прочитуваного, а в результаті – глибше усвідомлення.
Василь Карп’юк. Виноградинка
О, Карп’юковий «Мотлох»! Дочекалися у продажі збірки творів лауреатів «Смолоскипа» 2009 року... Беру. Передостання книжка з полиці у книгарні «Є» в Івано-Франківську.
На що ж насправді вистачає «Мотлоху»? Із великим шматом суб’єктивності, відповідаю.
«Там, де дідько каже добраніч» - в очікуванні на маршрутку десь на Набережній у Франківську і дорогою до АС (півгодини). Поезія.
Інколи плоска («Притча про Та ДЛЯ Сху»), із тавтологією («Ці молоді поети…»), інколи просто дотепна, а буває і глибоченна («Пісня невдячного сина», «Вже трохи підхмелений…»). Деякі з верлібрів не хотілося дочитувати до кінця – не цікаво, а от римовані і ритмізовані ковталися легко. Гарно, що твори датовані. Бачиш розвиток творчості автора в хронологічному просторі, особливо, коли знаєш дещо із новішого, що не увійшло до збірки. Висновок: Ростеш, Василю.
«Смішні слова, коли ними говориш» - в очікуванні на автобус Івано-Франківськ –Ужгород (ще півгодини). Коротка проза.
Дещо читала ще до виходу збірки. Ніколи не знаєш, чим завершиться оповідання. Навіть прикро, що особисті здогадки про розв’язку не співпадають із Карп’юковими. А його розв’язки в більшості випадків трагічні. Висновок: поетично і містично, але залишає сумний осад.
«Сніги байдужості» - дорогою з Івано-Франківська до міста Долина (трохи більше години часу автобусом). Роман у верлібрах.
Особисто мене приголомшив верлібр номер 10. Там автор через героїню-поетку ділиться цікавим поглядом на сотворення світу «господарем», появу «у саду» жінки та зачаття у ній нового життя. Скористаюся вже дещо шаблонним, але модним у критиці порівнянням – «Старий Завіт… від Карп’юка». Численні імена письменників, акторів сучукрліту, у книзі наштовхують на думку: «Ось, хто для автора кумири!»
Висновок: хочеться перечитати ще.
Чи купила би збірку, якби не знала автора особисто і ми б не були земляками, що так чи інакше наближує до текстів? – Вибач, Васильку, але ні… ну хіба ради знимок, може, декількох поетичних твориків. Що ж, однозначний позитив – тепер можна читати твори таки у книжці, а не в електронному вигляді, згадувати (хоч приблизно) авторську інтонацію і вкотре насолоджуватися старезним фільмом Довженка «Така пізня, така тепла осінь». Останнє тому, що обкладинка та дизайн книжки, як і сам автор, чомусь нагадали саме про цю кінострічку. Порівняйте самі. Рекомендую.
Висновок: мотлох мотлохом. Мало тексту. Чекаємо ще, Карп’юче!
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025