Re: цензії

30.05.2020|Валентина Семеняк
Про Аґрафку: «У Божому світі лише намистинка»
25.05.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Пізнати барви життя через освідчення
24.05.2020|Василь Кузан
Феба як фатум
20.05.2020|Валентина Семеняк
Її «Маруся» - це славень українській жінці-матері
16.05.2020|Софія Ткач
Образ психопатки в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»
15.05.2020|Богдан Дячишин, Львів
Час - це те, що не зникає безслідно у людини*
14.05.2020|Ольга Полевіна, Кропивницький
Казка про дружбу
13.05.2020|Валентина Семеняк
Їй під силу зростити букетик конвалій зі слів
11.05.2020|Яна Анашкіна
Сім років боротьби
09.05.2020|Софія Богуславець
Подивися в очі мороку і не зникни в тій безодні…

Видавничі новинки

Побачила світ збірка оповідань «Львів. Шоколад. Кам’яниці»
Проза | Буквоїд
Перше дитяче видання про коронавірус – психологічна підтримка для українських малюків
Дитяча книга | Буквоїд
Побачили світ історичні есе "Карпатська Україна" Романа Офіцинського
«Пригоди динозавриків» від Еліни Заржицької
Дитяча книга | Буквоїд
Олександр Дан. "Інсомвіта, або Життя та сновидіння Роберта Бланша"
Книги | Буквоїд
Еліна Заржицька. “Пригоди динозавриків”
Дитяча книга | Буквоїд
Реймонд Карвер. «Про що ми говоримо, коли говоримо про любов»
Проза | Буквоїд
Симор Гласенко. «Дім чистого світла»
Книги | Буквоїд
Мартін Поллак. «До Галичини. Прохасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини»
Книги | Буквоїд
Каролін Жорж. "Із синтезу"
Проза | Буквоїд

Re:цензії

20.10.2009|07:47|Олексій Бойко

Незграбне добро і людяне зло

Наталя Тисовська. Останній шаман: Роман. К.: Наш час, 2008.— 392 с.

Якби мене запитали, яку книжку мені б хотілося прочитати, я б відповів: ту, яку закортить погортати вдруге. Останнім часом зовсім мало потрапляє до рук книжок, що їх захочеться не те щоб перечитати, а бодай подумки повернутися до тексту, посперечатися з автором, згадати якусь яскраву сцену, всміхнутися на вдалий зворот. Такою для мене стала книжка Наталі Тисовської «Останній шаман», яку я днями купив у книгарні, випадково випорпавши на найвищій полиці найдальшого кутка.

Попри те, що книжка вийшла у серії «Нове українське фентезі», до жанру власне фентезі вона належить хіба що умовно. Тут немає ні супергероя, який із мечем у руках бореться і рятує всесвіт, ні персонажів із важкими найменнями, які складаються з самих голосних, ні абсолютного зла, яке обов’язково буде поборене в останньому розділі (щоб повстати із мертвих у сиквелі, приквелі тощо). Натомість тут є звичні українські реалії, серед яких — виявляється — цілком комфортно живуть знайомі нам з дитинства нявки й хованці, а ще — якутські шамани, бо ж у якутській міфології, виявляється, чимало спільного з давніми українськими віруваннями.

З таким самим успіхом ця книжка могла би бути зарахована і до жанру детективу, адже головні герої — невдатник-журналіст Юрась Булочка і його старша колега Ліна Оверченко — розслідують загадкову смерть звичайного лікаря, що здійснив незвичайне наукове відкриття. І це розслідування приведе героїв до істини, яка для кожного виявиться своєю: хтось пізнає втраченого батька, хтось знайде любов, а Юрась надбає... але цього я ліпше не розголошуватиму, щоб не розкривати інтриги.

У реальності, змальованій письменницею, «добро» зовсім не героїчне, а радше незграбне і навіть кумедне, яке тим не менше здатне своєю вірою та щирістю подолати найгірші труднощі. І для «зла», яке уособлює цілком реальна людина, письменниця теж намагається дібрати прості людські слова, здатні пояснити, звідки росте коріння слабкості, страху, зради і — врешті-решт — душевного зламу, коли душа стає чорною, здатною на найтяжчий злочин — убивство.

Та найбільше, мабуть, мене прихилило в «Останньому шамані» те, як письменниця поєднала реальний і химерний світи, аж десь глибоко в нутрі, на підсвідомому рівні, хочеться вірити: отой потойбічний світ «нав» таки існує, і ми не брехали, коли в дитинстві, сидячи в сутінках надворі в компанії шибайголів, гаряче переповідали одне одному страшні історії про полтергейст, який бешкетує поночі в хаті, та про мертвяків, які на Мертвецький Великдень встають на кладовищах із могил, щоб правити літургію...

І якщо вам до рук випадково потрапить старий шаманський бубон, вдивіться добре в намальовану на ньому стежку, яка веде з землі на небеса: можливо, вона виведе вас туди, де ви зможете краєм ока підглянути за завісу буденної реальності.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

01.06.2020|16:36
Олександр Ткаченко очолить міністерство культури
01.06.2020|12:21
У Казахстані і Канаді побачив світ новий роман-серіал Сергія Дзюби
30.05.2020|18:40
Джоан Роулінг випустить нову книжку «The Ickabog»
30.05.2020|18:33
Обкладинка до книжки «Магнетизм» Петра Яценка перемогла в конкурсі Ukrainian Design: The Very Best Of 2020
29.05.2020|12:46
Міжнародний фонд Івана Франка розпочинає громадський проєкт «Іван Франко на мапі Європи»
29.05.2020|08:59
Життя на швейцарських полонинах: у «Видавництві 21» виходить перша книга ґраубюнденської трилогії Арно Каменіша
28.05.2020|16:56
У Києві під МВС відбулася акція на підтримку поета Андрія Хаєцького
27.05.2020|14:47
Андрій Кокотюха завершив роботу над ретро-романом "Голова з площі Пігаль"
27.05.2020|14:30
Онлайн-розмова про книгу «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» з Наталею Гуменюк
27.05.2020|12:58
Гра за сюжетом книжки у Telegram

- фільми в кінотеатрах України

Партнери