
Re: цензії
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
- 24.09.2025|Микола Дмитренко, письменник, доктор філології, професорПрихисток душі
- 24.09.2025|Михайло ЖайворонПатріотизм у розстрільному списку
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Re:цензії
«Ларисина терція»
Якщо порівнювати нову книгу Лариси Денисенко «Сарабанда банди Сари» з попередніми її творами, то найближча вона до «Корпорації ідіотів» – динамічної веселої повістини, мета якої розвантажити, а не навпаки довантажити до проблем читача ще й проблеми персонажів.
Перше, що кидається у вічі – письменниця відмовляється від своєї улюбленої форми оповіді – по черзі від двох (переважно різностатевих) дійових осіб. У «Сарабанді банди Сари» головним оповідачем є журналіст-фрілансер Павло Дудник. Його дівчина Сара їде у відрядження до Мексики, у той же час абсолютно несподівано у Павловій квартирі поселяються її дядько Геннадій Станіславович Полонський (він же Гестапо) з дванадцятирічним сином Емілем укупі з псом Террі.
Доки у помешканні Полонських триватиме ремонт, Павлові нічого не залишиться, як порозумітися з незваними гостями – дивакуватим чоловіком, котрий трепетно зберігає колбу з повітрям зі Святої землі й фліртує з екс-дружинами головного героя; а найголовніше – з хлопцем, який монотонно щодня вправляється на піаніно, визубрюючи славнозвісну Сарабанду струнного оркестру і фортепіано Г.-Ф. Генделя, обклеює кімнату власноруч виготовленими дипломами своїх майбутніх звитяг (включно з Нобелівською премією 2021 року за розшифрування коду стовідсоткового спортивного переможця), та, як типовий герой телевізійних ситкомів, позірно хвалиться феноменальною, як на свій вік, ерудицією.
Та й загалом, «Сарабанда банди Сари» можна назвати ситкомом у прозі. Як і на ТБ, далі вже справа техніки – наситити сюжет різного роду дотепними історійками та яскравими персонажами. У Лариси Денисенко ні з першим, ні з другим труднощів ніколи не виникало, тому гарантовано на сторінках книги регулярно з’являються то веселі розповіді про родичів і знайомих Полонських (здебільшого у виконанні гострослова-вундеркінда Еміля), то власною персоною наноситимуть візити то друг ГеСтаПо на прізвисько Віолончель, котрий у вільний час вигаптовує шкарпетки, то отець Макарій – у недалекому минулому військовий та екс-чоловік Сари.
Але нетипово для ситкому перспективний для розвитку хід подій раптово уривається, і ми спостерігаємо іншого характеру фінал з драматичними, навіть трагічними нотками. Можливо, то є своєрідним виправданням авторки, адже на обкладинці зазначено, що «Лариса Денисенко – майстер сучасної психологічної прози»; треба хоч насамкінець «підтримати марку».
У часи Генделя часто загалом мінорний музичний твір композитори завершували бравурним акордом. Назва цього прийому – Піккардійська терція – нині відома багатьом.
А у випадку з «Сарабандою банди Сари» – навпаки: загалом мажорний твір завершується дещо мінорно. Така-от вона, «Ларисина терція» у сарабанді для трьох чоловіків, не рахуючи собаки.
Денисенко Лариса. Сарабанда банди Сари. – К.: Нора-Друк, 2008. – 240 с.
Цей матеріал надійшов на конкурс читацьких рецензій, який проходить в рамках «Книги року» Української служби Бі-Бі-Сі. Портал «Буквоїд» є інформаційним партнером цього проекту.
Коментарі
Останні події
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка
- 17.10.2025|14:19Подвійний культурний десант: Meridian Czernowitz везе зірок літератури в Одесу та Миколаїв
- 17.10.2025|13:53Книжковий фестиваль “Книга-Фест 2025” в Ужгороді: книжкові новинки та незвичні інтерактиви від Нацгвардії
- 17.10.2025|11:34"Книжки, черепахи й відьми": Володимир Аренєв прочитає лекцію про Террі Пратчетта у Києві
- 17.10.2025|10:37Їжа, фейки і дипломатія: Дмитро Кулеба презентує книги в Луцьку
- 17.10.2025|10:28Четверо українських письменників – серед номінантів на престижну Премію Астрід Ліндґрен 2026 року
- 17.10.2025|09:14У США помер письменник, співзасновник Нью-Йоркської групи Юрій Тарнавський
- 16.10.2025|18:12Культові "Шахмати для дибілів" та Абсурд Сучасності: Розмова з Михайлом Бринихом у "Сенсі"