Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

29.04.2009|08:45|Буквоїд

«Літпошта»: поетичні діапазони

«Літпошта» — це «збірка молодої поезії, і не тільки». Оце «не тільки» склеїло в собі і шматки прозових текстів подружжя Захарченків, і бароково-розкуті тексти Богдана-Олега Горобчука, несподіваного у своїй новій сексуативній (ситуативній?) іпостасі, а ще маємо цілком зрілі та фахові літрецензії Юлі Стахівської на творчість таких поетів як Тарас Антипович, Остап Сливинський та Іра Цілик.

Окремо хіба «припечатана» луцька «дівоча школа» (Вікторія Литвак, Тетяна Бондар, Оксана Гундер, Олена Пашук, Еліна Форманюк, Ольга Ляснюк та Ганна Луцюк), котра виявилася найбільш об´єднаною та  спорідненою. 

«Літпоштівський» поетичний діапазон без настройки —  це «архітектурно-виважений кризовик» Олег Коцарев та розважальний із кубинською сиґарою «до острова Свободи» Дмитро Лазуткін, чоловічо-київська інтровертка Ірина Шувалова, що «записує динаміку неба на відео», та болісно-сумська перед «затишним світом алюмінію» Ліля Лисенко, вкрай непередбачувана конотопська візіоністка «Червона Шапочка, що плаче над пиріжками біля вокзалу» Анна Малігон та вже згадувана раніше живописно-антуражна Юля Стахівська, зі здоровим смаком до літературознавчих розвідок. Це і статечно-іронічний киянин Олесь Корж (віддамо Коржу — коржеве!) та чи не єдиний в Україні метафізик із «котляревського міфу» Олег Короташ, чий «погляд притомлено дражнить струну високовольтної лінії». Осторонь від усіх і понад ними — великий максималіст у всьому Макс Лижов, котрий «прокинувся вийшов і обламав тролейбусу роги». За ним ніби підсумовує цілою собою «архітектурну кризу» іще одна сумчанка Софія Сітало.

Наприкінці книжки представлено шестеро наймолодших учасників проекту.  

Літпошта . К.: В идавництво Жупанського, 2009. – 317 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери