Неавторизована автобіографія - це розповідь одного з найрезонансніших борців за відкритість та доступ до інформації. Ассанж описує своє життя, а також ідею, зародження та діяльність інтернет-ресурсу Wikileaks. У додатку подаються найвідоміші витоки, які публікував ресурс.  

Переклад - Вікторія Наріжна. 

"...Батьки мали ту мудрість, яка була не надто типовою для Квінсленду, особливо за межами спільноти хіпі. Моя мама позувала художникам і грала на сцені, разом з батьком вони робили декорації та читали книжки. Деяким людям здавалося, що так жити не можна, думаю, це було моє перше знайомство з упередженням..."

«... Ми маємо відповідальність перед знанням та обов"язок перед інформацією. Ось чому ми любимо наші бібліотеки. Але за цифрової доби ми маємо також розуміти, що на нас лежить обов"язок використовувати нашу технологію в боротьбі проти тих, хто хотів би утримувати знання та інформацію у таємниці. Ми не можемо довіряти самим газетам, бо вони знов і знов виставляють себе водночас цензорами і партизанами..."

"... Ми мали активістський досвід і бажання боротися з владою. У нас не було офісів, але були лептопи і паспорти. Ми мали сервери у різних країнах. Ми знали, що станемо найбільш безпечною платформою для викривачів сильних світу. Ми були винахідливими. Ми сповідували власну філософію. Гра почалася. Я зареєстрував домен Wikileaks.org 4 жовтня 2006 року..."  

Джуліан Ассанж - головний редактор Wikileaks. 2010 року переміг в рейтинзі журналу «Times» та «Le Monde» «Людина року за вибором читачів» та виборов Сіднейську премію миру. У лютому 2011 року його організацію Wikileaks номінували на Нобелівську премію миру після публікації трьох найбільших в історії витоків таємної інформації: афганських воєнних щоденників, іракських військових протоколів та Кейблгейту.

Джуліан Ассанж. Неавторизована автобіографія. - К.: Темпора, 2012. - 368 с.