Організатори ініціативи —Норвезький Гельсінський комітет, Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, Норвезька спілка письменників таУкраїнський ПЕН. Проєкт реалізується за підтримки The Nansen Support Programme for Ukraine.

Програма покликана підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових важливих текстів, котрі фіксують і осмислюють досвід війни, що її українське суспільство проживає з 2014 року. 

Це продовження програми стипендій, яка стартувала минулого року у співпраці Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Українського ПЕН. У 2024 році підтримку отримали 10 проєктів.

На відміну від 2024 року, цьогоріч програма охопила не лише авторів, які працюють у жанрі нонфікшн, а й письменників, що працюють з художніми текстами. Зокрема проєкт спрямований на підтримку українських авторів, які працюють у таких напрямах: нонфікшн (репортаж, біографії, есеїстика, інтерв’ю тощо), художня література (роман, оповідання, поезія, драматургія тощо), дитяча і підліткова література (художні та нонфікшн-тексти).

Стипендіат(к)ами стали: 

1. Аренєв Володимир (фентезі "Залізний вовк" — це переосмислені сюжети українських народних казок, що показують різні аспекти життя в країні у воєнний час)

2. Белянський Павло Паштет (роман про оборону Києва в перші дні російсько-української війни)

3. Бірзул Ольга (графічний роман, побудований на реальному листуванні між авторкою та її чоловіком-військовим у застосунку Signal — «І коли ти скажеш: “Пішли на рейв”, — я вже ніколи не відмовлюсь») 

4. Богомаз Ольга (екологічний нонфішн з робочою назвою “Заповідники на лінії вогню”)

5. Грувер Анна (художній роман "Зустріти Іду" про відчайдушне бажання жити на межі між смертельною небезпекою та коханням, про виклики та проблеми української сучасної молоді, самотність і бажання близькості)

6. Губкіна Євгенія (книга “Північна Салтівка: Місце злочину” про архітектуру і буденність найбільшого спального району України)

7. Денисенко Лариса (історії жінок, потерпілих від сексуального насильства під час повномасштабної війни)

8. Дерев’янко Павло (збірка оповідань, написаних після 24.02.22, що через фантастичну метафору осмислюють різні аспекти війни та її впливу на людську природу — досвід цивільного, який став військовим та учасником бойових дій)

9. Дронь Артур(книга віршів "Лікарня святого Пантелеймона", поезії 2023-25 років, переплетені з історіями поранених військових, які проходили реабілітацію в центрі Unbroken) 

10. Єгорушкіна Катерина (пригодницька повість з елементами художньої репортажистики й фантастики для дітей 10-15 років "Різдвяна пригода на невидимій колії")

11. Ілюха Юлія (роман "Синій дім" про особисту та колективну травму як опір забуттю і жіночий досвід проживання війни)

12. Карп´юк Василь (повість про дитинство в часи війни “Незвичайний Великдень у Карпатах”)

13. Курико Віра (літературні репортажі з робочою назвою “Як смерть, пам’ять і любов змінюють ландшафт”)

14. Лазуткін Дмитро (збірка віршів "Речник" про досвід війни та переосмислення власної місії під час особистісних трансформацій на тлі сьогодення)

15. Лір Євген (нонфікшн "Таврія: Сліди на вітру" ― це ілюстрований путівник-довідник землями української Таврії, у якому розглядається питання ідентичності цього історико-географічного регіону)

16. Матевощук Юрій (есеїстика з робочою назвою "Оператор БпЛА" про особистий досвід участі в захисті Україні від російської агресії в складі Сил оборони)

17. Осадко Ганна (автобіографічний роман “Танго на кухні: історія жінки, яка навчилася жити після” про шлях крізь втрату, війну й повернення до життя)

18. Рафєєнко Володимир (проєкт «Спогади про живих. Донецькі історії»)

19. Сарнацька Аліна (художньо-документальний твір “Погана книжка про війну” ― це розповідь на основі особистого досвіду авторки як бойової медикині ЗСУ про трансформацію цивільної людини в умовах війни, про тілесність, втрату, крихкість і силу)

20. Спірін Євген (“Під небом з КАБами” ― це роман про лікарів, медсестер і санітарів, які живуть в підземному польовому шпиталі поблизу лінії фронта)

У межах ініціативи 2025 року буде надано 20 стипендій у розмірі €5000 кожна (у гривневому еквіваленті). Результатом програми для кожної стипендіатки та стипендіата має стати книжка, опублікована в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада 2026 року.

Заявки оцінювало журі, до складу якого ввійшли: Тетяна Терен (журналістка, культурна менеджерка, членкиня Виконавчої Ради Українського ПЕН), Богдана Романцова (редакторка, літературознавиця), Ростислав Семків (літературознавець, видавець), Богдан Коломійчук (письменник, військовий), Марія Титаренко (есеїстка, викладачка Українського католицького університету), Іван Андрусяк (поет, дитячий письменник, літературний критик, перекладач), Бернард Мор (член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури, письменник, редактор Cappelen Damm), Оля Шамшур (менеджерка проєктів Норвезького Гельсінського Комітету), Ірина Шувалова (поетка, перекладачка, дослідниця, постдокторка з українських студій Університету Осло).

Під час аналізу отриманих заявок журі враховувало такі критерії, як унікальність авторського стилю, соціальне та культурне значення запропонованої ідеї, здатність автора провести дослідження й опрацювати матеріали, необхідні для написання книжки.