У такому разі текст для читача немовби помирає, й оживити його здатен хіба акт співтворчості – саме завдяки йому один текст і далі «живе» в іншому; й так доти, доки існує література.

Отак, в ілюстраціях Юрія Чаришнікова «Записки сумасшедшего» Миколи Гоголя отримали новий, суто візуальний, вимір існування – мальованого образу, поліграфії, співвідношення ліній і відтінків кольорів.

Николай Гоголь. Записки сумасшедшего. : Грані-Т, 2011. – 48 ст.