Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку

Новини

21.05.2022|10:19|Буквоїд

Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»

Суспільна (колективна, соціальна) пам’ять уже давно стала визнаним об’єктом дослідження соціальних наук. Міждисциплінарний характер досліджень привів до функціонування в сучасній науковій літературі з проблеми пам’яті визначень з різними конотаціями, які водночас піддаються осмисленню з нових позицій сучасного моменту відтворення.

Сьогодні парадигма пам’яті становить значний інтерес, що засвідчує, зокрема, і книжка професора Вроцлавського університету М. Ґольки «Суспільна пам’ять та її імпланти». На підставі теоретичної рефлексії праць істориків, соціологів, антропологів, а також емпіричних даних дослідник із Польщі запропонував власну синтетичну картину роздумів на тему пам’яті. Автор визначає суспільну пам’ять як все те, що існує з минулого у сьогоденні; тобто це, насамперед, знання, яке стосується минулого певної спільноти і впливає на її теперішню життєдіяльність. При цьому, коли певні носії пам’яті підлягають знищенню, з’являються імпланти пам’яті. В інтерпретації польського науковця – це створені вторинно і постфактум будівлі, записи, картини, фільми тощо, які повинні або заповнити прогалини пам’яті, або відтворити її чи створити заново, в іншій формі, яка відповідає сучасній історичній політиці спільноти чи радше її влади.

Мар’ян Ґолька. Суспільна пам’ять та її імпланти. пер. з польськ. В.Ф. Саган; наук. ред. А. М. Киридон, С. С. Троян. К.: Ніка-Центр, 2022. - 216 с. (Серія «Ідеї та Історії»; вип. 16).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери