Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Новини

21.05.2022|10:19|Буквоїд

Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»

Суспільна (колективна, соціальна) пам’ять уже давно стала визнаним об’єктом дослідження соціальних наук. Міждисциплінарний характер досліджень привів до функціонування в сучасній науковій літературі з проблеми пам’яті визначень з різними конотаціями, які водночас піддаються осмисленню з нових позицій сучасного моменту відтворення.

Сьогодні парадигма пам’яті становить значний інтерес, що засвідчує, зокрема, і книжка професора Вроцлавського університету М. Ґольки «Суспільна пам’ять та її імпланти». На підставі теоретичної рефлексії праць істориків, соціологів, антропологів, а також емпіричних даних дослідник із Польщі запропонував власну синтетичну картину роздумів на тему пам’яті. Автор визначає суспільну пам’ять як все те, що існує з минулого у сьогоденні; тобто це, насамперед, знання, яке стосується минулого певної спільноти і впливає на її теперішню життєдіяльність. При цьому, коли певні носії пам’яті підлягають знищенню, з’являються імпланти пам’яті. В інтерпретації польського науковця – це створені вторинно і постфактум будівлі, записи, картини, фільми тощо, які повинні або заповнити прогалини пам’яті, або відтворити її чи створити заново, в іншій формі, яка відповідає сучасній історичній політиці спільноти чи радше її влади.

Мар’ян Ґолька. Суспільна пам’ять та її імпланти. пер. з польськ. В.Ф. Саган; наук. ред. А. М. Киридон, С. С. Троян. К.: Ніка-Центр, 2022. - 216 с. (Серія «Ідеї та Історії»; вип. 16).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені


Партнери