
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Конні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Новини
Жорж Екаут. «Замок Ескаль-Віґор»
Палкий патріот рідної Фландрії, Жорж Екаут писав французькою лише тому, що так міг донести культуру своєї батьківщини до ширшого кола читачів.
Він здобув визнання ще за життя; його запрошували до Парижа, куди на межі ХІХ-ХХ ст. виїхало чимало бельгійських авторів, але він відмовився. Утім, усі твори Екаута виходили саме тут, у знаменитому видавництві Mercure de France; він також дописував до газет і був одним із найвідоміших французьких колумністів.
Екаут відомий збірками оповідань «Кермеси» та «Нові кермеси», «Босяцький цикл» та повістю «Оксамитові бешкетники», що поєднують одночасно три напрямки - натуралізм, який тоді переважав у Брюсселі; символізм, що здобув у Бельгії потужного розвитку; відчутний тут і магічний реалізм, що стане самостійним і чи не чільним напрямком у бельгійській літературі набагато пізніше. Найбільшої слави письменник здобув завдяки романові «Замок Ескаль-Віґор» (1899), герой якого, молодий фламандський аристократ Анрі де Кельмарк, закохується у юного селянина Ґвідона. Це був чи не перший у Європі роман, де було відкрито змальовано гомосексуальні стосунки. Екаута притягнули до відповідальності, відбувся навіть судовий процес, що був не менш популярним, ніж свого часу суд над Флобером за «Пані Боварі» чи над Бодлером за «Квіти зла».
Відтак, тлумачити «Замок...» виключно як гомосексуальний роман - неправильно. Він наповнений символами, алюзіями, містикою. Сильний тут і натуралістичний елемент. Це свого роду документ доби та водночас за відчаєм і силою впливу майже шекспірівська драма.
«Замок Ескаль-Віґор» - передусім книга щасливої людини, яка хоче заявити про себе на весь голос. 1892 року в життя Жоржа Екаута увійшов - і вже ніколи з нього не виходив - молодий друкар на ім´я Сандер П´єрон (Sander Pierron). Слідуючи вказівкам старшого товариша друкар став письменником, а згодом - викладачем у Академії Красних мистецтв. Водночас Екаут мав дружину, яку глибоко кохав і дуже поважав. Одружився й Сандер. Це анітрохи не вплинуло на їхні стосунки - так само, як шлюб аж ніяк не змінив стосунків між членами групи Блумсбері або гуртка навколо Андре Жіда.
Щасливого кінця в романі немає. Під час кермеси - свята на честь місцевого святого - злютовані фурії шматують коханців одного за одним. Зрештою обох переносять вмирати до великої зали замку. Останні слова графа - його прикінцеве гасло: «... лишатись собою! Не хочу змінюватись! Хочу лишитись вірним моїй істинній природі, яка має право на існування! Якби мені випав шанс жити знову, то кохати я б хотів саме так, хай навіть мені так само - а то й більше - припаде мучитись...». Весь сенс роману - в цих словах.
Жорж Екаут. Замок Ескаль-Віґор / Пер. з фран. І.Рябчія. - К.: Самміт-Книга, 2011. - 216 с.
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем