Героїнею книжки стала тендітна ніжно-біла квітка - білотка альпійська або едельвейс, яку гуцули називають «шовковою косицею». Ця земна донька зірок росте високо в горах на неприступних скелях і вважається квіткою мужності і кохання. Едельвейс є однією з найвідоміших альпійських рослин, що  зростає лише в Європі. В Україні він трапляється тільки на Закарпатті.

У передмові автор  згадує, що про цю незвичайну квітку прочув ще в кінці 40-х років минулого століття, коли був студентом біологічного факультету і проходив навчально-польову практику з ботаніки в горах Говерла та Близниця. З тих пір минуло близько шістдесяти років, а 83-річний доктор біологічних наук і далі марить цією білявкою, закликаючи зберегти рідкісну й цінну для науки рослину  на тих декількох скелях, де вона ще залишилася.  

Породивши безліч прекрасних легенд, це червонокнижне гірське диво внаслідок бездумного людського захоплення опинилося на межі повного знищення, загрожуючи залишитися тільки у спогадах. Ця на вигляд тендітна рослина, за своєю природою є надзвичайно стійка, легко витримує різкі зміни клімату – палюче сонце і холодні ночі, снігові замети і тривалі дощі, але безсила перед безжальними туристами, що прагнуть зірвати її на сувенір.

Книжка  стала  криком про допомогу, сигналом задуматися, що ми залишимо нашим нащадкам. Показавши красу рідних гір через десятки унікальних фотографій закарпатської природи, наукові дані, вірші, пісні, легенди та фольклор, автор прагне прищепити любов до природи, донести до читача усвідомлення важливості збереження природних багатств краю для наступних поколінь. Сподіваємося, що дивлячись на тендітну квітку очима цієї закоханої у природу людини, вже не підніметься  рука  зірвати це зникаюче диво для миттєвого задоволення.

Розкішно оформлену книжку Василь Комендар присвятив своїй доньці – ботаніку Наталці.

Як зізнався професор, ідею цього видання виношував багато років. Після закінчення аспірантури, ставши старшим викладачем Ужгородського державного університету, вирішив досліджувати рослинний покрив. Улюбленими стали долина нарцисів та скелі Близниці (найбільш багаті на скельну рослинність), досліджуючи які вперше почув народну назву едельвейса – «шовкова косиця». Довідавшись про зникнення цієї «вічно живучої» квітки (засушеною вона виглядає так само, як жива) на горі Герешаска, виникла ідея зробити щось, щоби вплинути на хижацьке ставлення до неї. Після зустрічі із журналістом Василем Діаничем написав статтю. Так,  у газеті «Закарпатська правда» вийшла публікація під назвою «У мандри до шовкової косиці». Друга стаття на цю тему вийшла після розмови з Іваном Чендеєм у літературному альманасі «Карпати». Так визрівала ідея створення книжки: розказати про «шовкову косицю» і звичаї, пов’язані з нею (зривати для коханої, щоб довести свою любов і мужність), але в такому розрізі, щоби вплинути на свідомість людей, трансформувати традиції до сучасних реалій, які є невтішними. Квітка зникає.  

«Нам потрібно перейняти  досвід азіатський країн, де рідкісні і зникаючі види рослин і тварин вважають священними, та взяти приклад з європейців у ставленні до охорони природи, – наголошує доктор біологічних наук. -  За допомогою публікацій вдалося врятувати Долину нарцисів, яку вже почали переорювати. Тож вирішив подібне зробити і для едельвейса. Ця рослина того заслуговує».

Книжка, яка містить інформацію на семи мовах, розрахована, перш за все, на туристів, які мандрують нашими Карпатами і зривають квіти, щоб довести свою «мужність».

Обласне управління екології виділило лише половину необхідних коштів для видання, тож довелося Василю Івановичу докласти своїх 15 тисяч пенсійних заощаджень. І відомий ботанік про це не шкодує. «Видавництву вдалося зробити книжку напрочуд гарною. Вона мені самому дуже подобається. Книжка вже отримала схвальні відгуки в Києві від академіка Костянтина Ситника, почесного директора Інституту ботаніки НАН України», - із задоволенням розповідає автор.

Прикро, що видання, яке б’є на сполох, побачило світ  невеличким тиражем у 460 примірників. Половину накладу, яка належить Василю Комендарю, він роздає в бібліотеки, школи, університет, Карпатський біосферний  заповідник. Невтомний борець за нашу природу був би щасливим, якби хтось взявся профінансувати друге видання цієї книжки.