Головна\Re:цензії

Re:цензії

«Сто сонетів білоруських поетів»
30.10.2020|19:08|Раїсо Мовчан

Так називається нова книга Анатолія Мойсієнка, що побачила світ наприкінці минулого року у видавництві Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це своєрідна авторська антологія... 

Багатовимірний всесвіт душі і думок Василя Кузана
29.10.2020|09:59|Валентина Семеняк, письменниця

Кажуть, що поетами не стають, ними народжуються. А чи у всіх з них проростає оте поетичне зерно? Чи у всіх воно плодоносне, жаристе? Як часто маємо катарсис після прочитаного? Як часто написане... 

Книга про крізьчасовість таланту
28.10.2020|09:38|Богдан Смоляк

Для часу нашого – перших десятиліть по міленіумі – подібне видання є ще й діткливо-актуальним нагадуванням про необхідність плинності – розвиткового «перенесення» багато чого з недавнього минулого... 

Над прірвою “невагомості”
26.10.2020|18:37|Марта Мадій

За Аристотелем, налічують шість базових емоцій, і тільки одна з них є беззаперечно позитивною. Австрійський психоаналітик Зиґмунд Фрейд у своїй легендарній праці «Я і Воно», окрім добре знайомого... 

Неозорість кругОгляду Ігоря Мочкодана
23.10.2020|10:35|Марія Грицюк, Івано-Франківськ

У сучасному руслі нетривкої змінності множин існуючих світоглядів, твердість думки та стійка непохитність помислів, як художніх, так і життєвих, – чи не визначальні критерії якісної літературної... 

Література як труїзм Або Порятунок швидкоплинного
21.10.2020|07:25|Зоряна Лановик

Сучасний літературний процес – явище складне і неоднозначне, і дуже важко говорити про сучасну літературу хоча би з огляду на те, що саме у цьому контексті вважати «сучасним». Бо ж чи можна... 

Класики "під мікроскопом". Суспільство "у розрізі"
19.10.2020|16:21|Алла Рогашко

А бувають щасливі письменницькі долі? Це питання мимоволі зринуло в мозку під час читання есе про наших літературних класиків. "Більше працював, ніж жив", "Тихий крик", "Наймолодший і... 

Максими Юрія Камаєва
17.10.2020|17:22|Роман Ткаченко, Київ

Юрій Камаєв відомий в Україні як талановитий автор збірки історичних оповідань «Мед з дікалоном» (2009), ретродетективу «Стовп самодержавства, або 12 справ Івана Підіпригори» (2011) (у... 

Розмисли про нові книжки Богдана Дячишина
16.10.2020|10:58|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі

Те, що літературні критики в одній рецензії ведуть мову про кілька творів одного письменника, – не рідкість. Іноді теж вдаюся до такого методу. Пояснюю це для себе так: після шістдесяти все більше... 

Без мундиру
12.10.2020|17:43|Ігор Бондар-Терещенко

…Поетичне слово – зазвичай щире й відверте, але не завжди. Бо як можна бути щирим, коли замість тебе промовляє споконвіку «ліричний герой», а за будь-які подібності з живими персонажами доводиться... 

Re: цензії

21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. Кременчук
Жінкам потрібна любов
"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю

Партнери