
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Вiн уявив, що може харчуватися не вiд землi, а вiд тварин…»
— Згiдно з Божим повелiнням, iз землi вийшли тварини, — обережно нагадав Черговий Янгол. Коли мова зайшла про тлумачення Слова, вiн не втримався i явився просто перед Каїном, не зважаючи на палке небажання останнього. — А оскiльки людське тiло теж створено з землi, дитина живиться молоком, яке дає йому мати. Хiба пити материнське молоко — це грiх? Авель отримує молоко вiд тварин. М’яса не їсть. У чому ж тодi полягає його грiх?
«Замовкни, жалюгiдний пiдлабузник!» — накинувся на янгола голос. Каїн гордовито вiдвернувся.
— Добре, — коротко кинув Черговий Янгол i щез.
«Без цього цуцика Господа Бога краше, чи не так?» — насмiшкувато спитав голос i нагадав: «Не забувай, пiд час офiрування Авель вбив тварин. Якщо ж усiлякi там пiдлабузники заперечуватимуть тобi, що ти теж убив рослини, зрiзавши їх, подумай, чи можна порiвнювати життя рослини та життя тварини, хай вона i не така досконала, як людина».
— Авжеж неможна, — охоче погодився Каїн.
«Отже, Авель згрiшив!» — зрадiв голос.
— Авжеж згрiшив, — пiддакнув Каїн.
«От i вчини з ним те, що вiн вчинив зi своїми тваринами».
— Тобто?.. — не зрозумiв Каїн.
«Тобто вбий», — просто сказав голос.
Хлiбороб затремтiв. Вiн просто жахнувся!
Як це? Вбити людину?! Улюбленого брата?!.
«Овва, ну що за нерiшучiсть! Адже ти висапуєш будяки, даючи можливiсть рости корисним рослинам? От Авель i є такий самий будяк! Вбий його, i край».
— Але чи я буду тодi кращим вiд нього?! — обурився Каїн.
«Дивак! Ти тiльки подумай, вiд чого в такому разi врятуєш майбутнi поколiння. Уяви…»
I Каїн дiйсно уявив…
…Люди розводять тварин. Багацько тварин. Тому що сьогоднi Авеля виправдано!
…Люди отримують вiд тварин молоко. Багато молока. Сир, масло. Смачна їжа. Тому що сьогоднi Авеля виправдано!
…Люди шиють з шкур тварин одяг. Оскiльки людей багато, тварини не встигають гинути у необхiднiй кiлькостi, i їх доводиться вбивати. Аби пильнувати стада, людям потрiбно багато собак. Собак теж потрiбно годувати. Задля цього також доводиться вбивати тварин. Тому що сьогоднi Авеля виправдано!
…Наслiдуючи собак, люди вважають: чом би i нам не поїсти м’яса? Нащо нам викидати тушi, що лишаються пiсля зняття шкур на одяг? I люди починають їсти м’ясо. Як пси. Тому що сьогоднi Авеля виправдано!!!!
«Молодець. Ти нарештi зрозумiв, чим скотарство загрожує людям у майбутньому. Хто почне плекати тварин, сам стане твариною. Одне не второпаю: чом цього не зрозумiє наш наймудрiший Бог?!»
— Вiн багато чого не розумiє, — легковажно кинув Каїн.
— Молодий чоловiче!.. — спробував напоумити рiльника Черговий Янгол, та Каїн навiть уваги на нього не звернув.
— Отже, вирвати будяк… Це ж все’дно, що висапати будяк, чи нi?
«Цiлком вiрно. I чим швидше, тим краще. Хоча б сьогоднi увечерi. Тодi ти врятуєш усi майбутнi поколiння людей та утреш носа цьому дiдуганчику».
— Сьогоднi ввечерi?..
«Подумай. Наважуйся. Запропоную Авелевi прогулятися на поля. Скажи, що вирiшив помиритися з ним. Немов переконався у його правотi. Знайшов вiдмiнне пасовисько для його корiв i на ознаку примирення пропонуєш пiти подивитися. Або зроби вигляд, що знов забираєш волiв. Що у захватi вiд їхньої роботи, що збираєшся показати лан, зораний з їхньою допомогою та хлiба, що посходили на ньому. Покiрливо попроси допомоги у збираннi врожаю. Загалом, придумай щось, аби завести брата подалi… А в полi завжди знайдеться годяща камiнюка. Та диви, стережися його вiрного собаки! Нехай Авель залишить Хума бiля свого намета.
I тодi дiй. Дiй смiливо i рiшуче. В iм’я прийдешнiх поколiнь людей. Пам’ятай: час лине. Впустиш шанс — у майбутньому з людством вiдбуватимуться найжахливiшi речi. Подумай про це».
I Каїн глибоко замислився…
3
— Отже, ячмiнь теж пропав?
— Так. Сарана знищила геть усе.
Черговий Янгол кивнув i спiвчутливо поглянув на Каїна. Ось стоїть здоровий мiцний чоловiк у розквiтi сил, просто велетень… А русява голова його схилилася, руки безвладно повисли вздовж тулуба, мов винограднi лози, що втратили пiдпору. Так i хочеться сказати йому: i що ж ти, дурнику, накоїв! Про що думав, коли власними руками вбивав рiдного брата!
А втiм, про що саме думав тодi Каїн, Черговому Янголу було достотно вiдомо. Вiн i втрутитися мiг би, та Бог не велiв.
А шкода! Далебi, шкода…
Зрозумiло, в Господа щодо цього Свої мiркування, i якщо Вiн не вважав за потрiбне втрутитися у перебiг подiй, отже, так треба.
Черговий Янгол вважав за краще не замислюватися, чому саме треба. Так, пiсля заподiяного вбивства Каїн має багато чого пережити i передумати. I зрештою в нього з’явиться вiдчуття, яке люди потiм назвуть його iменем: каяття. Адже Адам з Євою хоч i сумували за блаженним Едемом, проте нiколи не вiдчували нiчого подiбного. Каяття може з’явитися тiльки тепер.
Вищi мiркування… Нiкому їх не зрозумiти, окрiм Бога.
Черговому Янголу було дуже шкода хлiбороба, який перетворився згiдно вищого наказу на безпритульного бурлаку,
Останні події
- 13.07.2025|09:20У Лип´янці вшанували пам’ять поета-шістдесятника Миколи Томенка та вручили його іменну премію
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року