Завантажити

дух такий поганий, як ти кажеш, чом би менi мовчати на мiсцi такого добродiя i давати слушнi поради на мiсцi злодiя…
Черговий Янгол поморщився, зiтхнув та запитав:
— Скажiть будь ласка, молодий чоловiче, невже ви насправдi вiрите у те, про що кажете? Невже на вашу думку Бог дiйсно такий недобрий, а занепаданець просто чудовий?
— А хiба добре вiдмовчуватися? Узяв би та й подав якийсь знак, щоб усе було чiтко визначено. А мовчати кожен може! Он батько з матiр’ю мовчать, миряться з витiвками цього дурника — i усе гаразд. Нi-нi, мовчати кожен iдiот може, я теж можу мовчати… — Каїн збуджено трусонув головою та виправив сам себе: — Ба нi, навпаки не можу! I я продемонструю сьогоднi усiм i кожному, i у першу чергу — мойому люб’язному братиковi, хто має рацiю…
— Молодий чоловiче!..
Черговий Янгол плентався позаду, докiрливо похитуючи вказiвним пальцем десницi та марно намагаючися зупинити Каїна.
— Молодий чоловiче, невже ви не розумiєте, що в Господа можуть бути Свої вагомi причини не вiдкриватися у якийсь момент людям?! Хоча причина подiбної поведiнки як завжди лежить на поверхнi, варто лише придивитися уважнiше та помiзкувати…
Хлiбороб дещо вповiльнив ходу, озирнувся на спiвбесiдника i спитав недовiрливо:
— I що ж це за причина така? Цiкаво. Давай-но, кажи, — i оскiльки Черговий Янгол був не дуже налаштований на вiдвертiсть, додав глузливо: — Ну, що ж з тобою трапилося? Не церемонься, рiж правдоньку менi у вiчi, дозволяю.
— Дозволяєте?! Овва, красно дякую, — невдоволено пробуркотiв Черговий Янгол, зiтхнув та повiв далi: — Не у причинi рiч, адже ви зараз страшенно ризикуєте, симпатичний юначе; рiч у принциповiй…
— Отакої! Почалося, — гiрко мовив Каїн. — Здається, я запитав просто i вiдверто: яка причина криється за усiм цим? Вiдповiдай… якщо не можеш хитрувати та викручуватися, як стверджував.
— Якщо я скажу, у чiм рiч, то просто викрию плани Всевишнього, — вiдрiзав Черговий Янгол. — Ви цього хочете?
— Хочу, — буркнув Каїн, хоча чудово розумiв, що спiвбесiдник не наважиться розповiсти будь про що, коли мова йде про Нього. Так i є! Черговий Янгол вiдповiв м’яко, проте з вiдчуттям власної гiдностi:
— Та що ви, симпатичний юначе! За кого ви мене вважаєте? I за кого вважаєте Господа Бога! Якщо б менi i закортiло збунтуватися… подiбно до занепаданця, — вiн заплющив очi, склавши руки перед грудьми та погравши пальчиками, докiнчив: — Та невже Вiн не знайшов би дiєвого засобу зупинити мене у ту ж мить, га?!
— Може, i знайшов би, хтозна. Авель он що коїть, i нiчого, усе гаразд, — Каїн зiтхнув. Розмова явно не клеїлася, вiн не витягнув нiчого путящого з цiєї «дрiбної сошки».
— Та зрозумiйте нарештi, молодий чоловiче! — майже заволав Черговий Янгол. — Бог просто не бажає втручатися… Е-ет, нащо повторювати! — вiн безнадiйно махнув рукою. — Ви iз братом самi маєте вирiшити, самi…
— От я сам i вирiшу, — огризнувся Каїн.
— Я не те мав на увазi! Знов ви нiчого не зрозумiли, — хоча рiльник i не дивився на спiвбесiдника, йому здалося, що той починає сердитися. А втiм, цiлком можливо, що це тiльки здалося. — Я кажу, що Бог жодного з вас не бажає примушувати робити будь-що. Вiн може змусити вас, мiг би змусити Авеля, мене… Але яка вiд цього користь?! Свiт марiонеток…
— Що-що? — не зрозумiв Каїн.
— Овва, пробачте, я забув, — миттю вибачився Черговий Янгол. — Взагалi, подiбне суцiльне змушення не до вподоби Господу. От якщо ви самi, добровiльно…
— Добровiльно? — Каїн озирнувся та поглянув на спiвбесiдника з саркастичною усмiшкою. — А якщо я дiю на власний розсуд, нехай не втручається! Нi Вiн, анi будь-хто iнший — взагалi нiхто!
— Але ви помиляєтеся! — не витримав Черговий Янгол.
I колишнiй сумнiв знов ворухнувся у глибинi души. Чому, ну, чому все ж мовчить Всевишнiй… Ох, недарма це!
— Саме так, — схвально пiдтакнув Черговий Янгол. — Ви мислите дуже вiрно, симпатичний юначе. Продовжуйте так i надалi…
— Так Авель має працiю? — тихо i майже покiрно запитав Каїн. — Отже, можна пасти череду, пити молоко i їсти сир, годувати приручену тварину м’ясом… Може, можна i самому вбивати тварин i самому з’їдати їхнє м’ясо?
Вiн здригнувся, лише на мить уявивши собi це богопротивне страхiття. Немов вовки, леви та гiєни… Бр-р-р-р-р!!!
Черговий Янгол схопився за голову i застогнав:
— Отакої, знов вас занесло хтозна куди…
Але трохи помовчавши, сказав:
— По-перше, Авель не їсть м’яса, отже, вiн нi в якому разi не схожий на хижакiв. Ви стежили за братом, симпатичний молодий чоловiче, ви знаєте, що це правда. А по-друге, що б не робив Авель, рiч поки що не про нього… Пiдкреслюю: поки! Не про нього. А про вас, симпатичний юначе. Про вашi дiї. Я не можу висловитися точнiше… на жаль…
Каїн заричав вiд лютi, рiзко повернувся спиною до спiвбесiдника i широкою ходою пiшов геть. Кiнець кiнцем, невдовзi полудень, а складена на вiвтарi офiра ще не приготовлена, як слiд! А вiн тут забалакався iз цим…
— Але не зважаючи на те, що ви правi немов би в усьому, вiд початку до

читати