Українці, браття милі, Відгукніться, де ви є; Чи живі ще, чи в могилі Давня слава зогниє? Чи покраща доля наша, Мине сором, що вкрива; Чи до краю спита чаша,— Рабства чаша вікова? Гей, докупи, певні діти! Всіх веде мета одна: Шлях любові та освіти Нас навіки поєдна!

Чорний птах летить над нами, Крила, кігті простягнув, Зойк його несесь світами, Кров червонить острий клюв, Звізди плямляться кервою, Крила б´ються — грім гуде! Леденіє світ грозою — На скитальців страх паде… Крапля, повінь, море крові! Мре до щаду людський рід!.. Птах...

Зараз зима. А ти – на тлі літа. Де пахне сонцем земля зігріта, й озеро сонно плюска об берег, і мама твоя ось-ось, за кадром, простягає до тебе руки... Де болю нема ще, як і зовсім немає свідомости втрати, і нічого-нічого не дано iще знати безтурботним отим рукам... Де голівка білява...

*** З твоїх очей капають тіні, а не сльози, Ти плачеш тінями від утоми. З твоїх очей тече присмерк, І не існує такої хустини, Яка б могла витерти невидимку, Що залишає безсонну зіницю.   Чому ти так вечорово плачеш? Чому кажеш, що маєш невірну вдачу? І відчуваєш безглузду...

голос   мати голос – це як мати власний автомобіль так щодня прокидаючись ти кажеш дзеркалу привіт ти вітаєшся із сусідами виходячи у під´їзд у крамниці ти кажеш що тобі потрібні яйця молоко вермішель шніцель і апельсиновий сік в алкогольному відділі: червоне...

У ДНІ ОСТАННІ домовся з ними Боже бо вони не здатні бути іншими – воюють... у небо відправляються човни собаки виють круки бенкетують тримають зброю лицарі твої і кров’ю запікаються знамена артилеристи луплять з-під землі - земля вона пекуча і вогненна і соняшники квітнуть бо вогні...

* * *   Люто завиває За вікном зима, Серце огортає Самота німа...   За стіною – поле, Вітер, путь, дроти... Доле моя, доле, Де блукаєш ти?   1941.       * * *   Прошуміли дощі, пролилися на ниви росою, Стиглі краплі упали на...

Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,— Сріблом-злотом сяє,— А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці...

Хто б не йшов і хто б не їхав По дорогах кременистих Через прикарпатські села, — Всіх вітають словом тут. Вам поклониться дитина, І дідусь сивоголовий - Скине шапку перед вами — Чи знайомі ви, чи ні. Ось мене стрічає жінка — Сиві, як повісмо, коси З-під хустини виглядають,...