
Re: цензії
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Пошук
-
Деревні паралельки Марія Шунь
гальваніка дерев виліплює наперсток жінки-шовкопряди насилюють весь індо-китай повздовж гайвеїв усміхнених американських міст вони почеплюють місяць рогатий на шапку-силянку щонайкращого вершника-молодика із набіглих щитків доріг - з пачкою Мальборо у руках житні ворожки долю колують дівам із...
-
Десь грають хвилі у танку... Василь Еллан-Блакитний
Десь грають хвилі у танку, Бурун реве, шумить, іскриться, А в тихій бухті на піску Дрімає в мушлі перлівниця. У колисанках плине час, Край мушлі хвильки пінять піну... Та уздрів мушлю папуас, Розняв, зирнув і в море кинув. Але ножем її розняв, І ніж зробив пекучу рану. Бурун знесилену підняв Й...
-
Десь надходила весна... Павло Тичина
Десь надходила весна. — Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками — Й потонуло у душі... Наливалися жита. — Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися, Одвернулася. Пішла. Тільки довго оглядалася — Мовби кликала:...
-
Десь там… (Василеві Шкляру) Василь Кузан
Василеві Шкляру Десь там, на згарищі надій Сидить печально Ворон Чорний Сторонній, змучений, важкий На тлі століть… В руці своїй Тримає шаблю. Шабля – бля- Ха, і не більше, Іржею сиплеться до ніг. Батіг виляскує лайливо, А коням байдуже. Вони Схилились,...
-
Дещо із українознавства Остап Вишня
I. Спеціально для русотяпів Кілька популярних лекцій з українознавства спеціально для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться i не цікавитимуться... Що таке Україна? Україною зветься "искони русская земля. - Малая Русь, где все обильем дышет"... Розляглася вона на...
-
Джордж Фауст Юлія Юліна
Вони зустрілися за тих обставин, за яких, як правило, не зустрічаються люди. Бо те, що вони робили чи хотіли зробити тут, інші зазвичай роблять таємно, без свідків, і таємницю цього дійства забирають із собою в могилу. Але те, що розказав тоді молодій, але вже втомленій життям, жінці той її...
-
Дзвенить у зорях небо чисте... Дмитро Павличко
Дзвенить у зорях небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях. Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, Моя душа, немов тополя, Зазеленіла на снігу. Як надійшла любов справдешня, Хлюпнула пригорщу тепла, Моя душа, немов черешня, Понад снігами...
-
Дзвоник Борис Грінченко
-
Дзеркала матриці Вакуленко-К. Володимир
Я існую в дзеркалах снів, живлячись від відображення, Спілкуюся мовою простору, що на землі достигнула, Хлібом поранених днів, - хай ті, хто життям не настрашені, Вважають патріотизм своїм повсякденним стимулом. Не кривлячи в люди лице сифілітичним побутом, Воліючи так, як є,...
-
Дивак Григір Тютюнник
На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга — річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому: — Гляди ж, сину, річкою не йди. Там ще лід...
Останні події
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
- 17.08.2025|11:36«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»
- 16.08.2025|08:45«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 15.08.2025|07:22«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»