В. Щуратові Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: "Ось декадент!" Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга — Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута друга: Надія, воля, радісне...

респектабельна війна породжує вельми благопристойні перемовини респектабельна економіка передбачає благопристойну ідеологію респектабельною буває смерть із купою благопристойних громадян що прийшли провести в останню дорогу   навіть син вашого особистого майстра з пошиття одягу що...

День згубився у звичній своій круговерті (І ще ця "священна" гора брудного посуду потопає у водах мийки), Загорнутись у простирадло-саван На одрі емоційноі смерті- Бродський був пра´вий- з кімнати,таки,не вийти. Відвертаєш обличчя,коли нестримне слізьми горошиться, Стікає до підборіддя і...

«Це ти, донечко?» «Так, мамо!», – відповіла Ірма, як їй здавалося, бадьоро і впевнено. «Усе гаразд?» – у маминому голосі було чути занепокоєння. Ірма не могла зрозуміти: звідки мама все знає. Вона завжди знала, коли Ірма сумна, коли весела, коли...

гальваніка дерев виліплює наперсток жінки-шовкопряди насилюють весь індо-китай повздовж гайвеїв усміхнених американських міст вони почеплюють місяць рогатий на шапку-силянку щонайкращого вершника-молодика із набіглих щитків доріг - з пачкою Мальборо у руках житні ворожки долю колують дівам із...

Десь грають хвилі у танку, Бурун реве, шумить, іскриться, А в тихій бухті на піску Дрімає в мушлі перлівниця. У колисанках плине час, Край мушлі хвильки пінять піну... Та уздрів мушлю папуас, Розняв, зирнув і в море кинув. Але ножем її розняв, І ніж зробив пекучу рану. Бурун знесилену підняв Й...

Десь надходила весна. — Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками — Й потонуло у душі... Наливалися жита. — Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися, Одвернулася. Пішла. Тільки довго оглядалася — Мовби кликала:...

Василеві Шкляру   Десь там, на згарищі надій Сидить печально Ворон Чорний Сторонній, змучений, важкий На тлі століть… В руці своїй Тримає шаблю. Шабля – бля- Ха, і не більше, Іржею сиплеться до ніг.   Батіг виляскує лайливо, А коням байдуже. Вони Схилились,...