У серії «Знамениті українці» видавництво «Фоліо» видало розповідь про Григорія Сковороду. «Буквоїд» пропонує уривок із цієї книжки.

Грими, грими, весняний громе, Над скреслим поливом Дніпра, Зеленобаштові хороми Здіймай, Батиєва гора. Лети, о весно, з березоля У літо, в липень-медяник. Зерном налийся, щедрість поля, Радій з приплоду, чередник. Гніздись, іще не вбита качко, Не думай, що за крок – біда. Хай сто...

Гримить! Благодатна пора наступає, Природу розкішная дрож пронимає, Жде спрагла земля плодотворної зливи, І вітер над нею гуляє бурхливий, І з заходу темная хмара летить — Гримить! Гримить! Тайна дрож пронимає народи, — Мабуть, благодатная хвиля надходить… Мільйони чекають...

Жив собі Максим убогий Коло річки, край села. Крім дітей та жінки, в його Тільки курочка була. Нанесла вона яєчок. Вже й Великдень ось-ось-ось! Хоч би кожному яєчком Розговітись довелось! Та старий Максим міркує: «Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки. Швидко...

Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вітри, Проскрипів мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом; Мов у дівчини, що з сну будиться, В груді радісно...

Я не хочу своєї уваги скупчувати Нудним шаблоном розважань. Вам не побачити моєї уступчивості Під сміхом зблідлим ображань. І коли людину остаточно вимучите — Я займусь філософією натхнення. Кому, кому ви кров із серця виточите За ілюзорну ганьбу гріхопадення?

Гроза п´яніла в бешкеті шаленім, Шмагала верболозом комиші. Громових вершників блискучі палаші Дубам стинали голови зелені. А скільки злого реготу і шуму! Земля, здавалось, трісне на шматки. А скільки над малим поріддям глуму: Глід, в пасма скручений, ковтав свої голки. Улігся вітер,...

Гроза пройшла, і сліз безкрає На листях, травах, на квітках, Ласкаво, ясно сонце сяє І відбивається в сльозах.

Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов ясно, пахощі, тепло… Спинилась кров, замовкли рани… Прибите серце ожило. Літає радість, щастя світе, Дзвенять пташки в садах рясних,...