Похмурий день зачаївся в тумані. Над бродом ржуть, полохаючись, коні. Мій меч бринить, та чую, що на грані Мене не зрадять крицеві долоні. Промовив: «ні», суворий до останку... І цілу ніч, під бурю і під слоту, Процілував я опянілу бранку.  Хай Анти ждуть за річкою в тумані,...

Немов сангіною на склі Пейзажів сни Таємні числа Азарту п’яні королі Програли мед Гірке та кисле Хитає маятників дні Де кожна мить цифрує вічність І душам прагнеться рідні В цю заморожену готичність Свавілля готики Зима Скляні мороз мурує вежі Поземки жалібна...

Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Поміж кугою в Сир-Дар´ю Байдару та баркас чималий. Прощай, убогий Кос-Арале. Нудьгу заклятую мою Ти розважав-таки два літа. Спасибі, друже; похвались, Що люди і тебе знайшли І знали, що з тебе зробити. Прощай же, друже! Ні хвали, Ані...

У пана з наймитом усе ішло гаразд: Пан спав, гуляв і їв, А наймит по хазяйству лоба грів. Коли одного разу Став пану наймит суперечить: "З якої, — каже, — речі Я, паночку, тягну усю роботу, А ви до діла не двигнете й пучки? Якби хоч раз ви скуштували поту І натрудили ручки…"...

П’єса-роман (фрагменти) З грузинської переклав Гіоргій Арабулі     Не вбивай комара! Гія Ніколадзе* *Гія Ніколадзе — популярний грузинський автор-виконавець, бард.     ДІЙОВІ ОСОБИ іра Кекелідзе — дружина. Гурам Дарчія — чоловік. Гівіко...

Літхар самотній пустинним вечором Не сполохує повільні рипи — Як вона ходить з повітовим фельдшером Де квітнуть і пахнуть липи. Нерухомі, вслухаються в голоси мовчанні — Про кохання, про єднання душ. І на зло викине з вікна, у безвідраднім спочуванні, Стара панна грамофонний туш.

На вічну пам´ять Максиму Рильському 1 Немов тремтіння зляканих осик, Що затуляють листям сиві очі, Коли сокири сплющений язик В щелепах пил прицмокне на обочі, Немов жіночий відчайдушний крик, Що кличе порятунку серед ночі, Немов червоної гадюки сик, Що в серці загніздилась, як у клоччі,...

Гребінь глетчера Кавказу, Мохом вицвілим обшитий, Чеше чубик скелелазу – Віковічному самшиту. Трохи нижче, у міжгір´ї, Там, де житла мов скрижалі, Гріють в кожному подвір´ї Бабу сів столітніх шалі Та надії: Вже невдовзі їхні правнуки злетяться, В винограднім густолоззі...