Моя лікарка каже – у мене в легенях розквітла гармошка, Але рентген її чомусь не виявив. Так і буду грати атональний джаз, Не знаючи, на чому справді граю, Хоча мені здається, що у мене в легенях кришталеві кульки. Пообід у відділенні медсестри вінчалися, Складаючи собі фату з марлевих...

Я сьогодні чергував удень і проминув лілові хмари Що після грому І замість того щоб привітать прекрасне в той мент море Я будував храми. У вікно я бачив золоті плями і срібні блиски Що впали в бухту Пастель олія акварель в моїй душі скипли А захід тухнув Дощ пройшов якось несміливо зникли...

А години тяглись, як з ірису Відчувала: ти в’янеш в я Безпідставний домашній арешт, телевізор-лузер   Густота ненаселення лісу зазивала мене на ім’я, щоб поглянула врешт ізольовано від ілюзій   Карта стерта. Стежка простерта Неба сірий сірник догорав Тінь...

«Стоїмо ми тепер, браття, над двома прірвами, готовими нас проковтнути, коли не виберемо для себе надійного шляху, щоб їх обійти. Воюючі між собою монархи... наблизили театр війни до наших кордонів... переможений з них... зруйнує собою і свою державу і приведе її у ніщо. Жереб тих держав...

Замість пролога Вічний революцйонер — Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Ні попівськiї тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще...

1 Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін I знаєш: вічний ти, а все скороминуще. Ти в простім одязі. Не пурпур, не єдваб Тіл зделікачених, знесилених оздоби,— Ні: блуза, що...

Гіркий полин сивіє в межах, На гонах – жито, пшениці. Війна... Хліба лягли в пожежах. Лиш полини, мов ті бійці, Стоять в обпалених одежах, При них – бездомні горобці. Коли фашисти гнали бранок Із України за Волинь, З них кожна брала наостанок Не цвіт троянди, а полин. Чи гіркотою...

На столі та в душі нині будуть білі обруси, Бо поріг переступить жаданий далекий гість. Аж лелеки курличуть, цікавістю пнуться гуси І на прив’язі пес втихомирив манірну злість.   Гість нап’ється і здуру попросить умити ноги, І чесати почне про гріхи, про любов, про...