Вони, буває, опадуть листками, Осінні дні, а кожен – віртуоз. Благих і гордих квітів килим тканий Прибив на смерть уранішній мороз. Така краса невічна, лиш знімати, Та головного око не збагне. А може, так, як ці осінні шати Ошатних квітників, приб’є й мене Назавтра стужа....

А гострозоре, мужнє покоління Уже зросло на молодій землі. П. Филипович Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих тіл. Так солодко в передчуванні бою, Не знаючи вагання і квилінь, Покірну землю чути під ногою І...

Ворог батько, ворог мати, Що не вчили сина! І піде він в світ блукати, Як та сиротина. Як між павами ворона Поваги не має, Так невчений в товаристві Голову схиляє.

— Твоя слава, як бубон, гучна,— Дроботіла смаглява циганка,— Тобі серце віддасть не одна Ясноока красуня панянка... Ой, щасливий, щасливий юнак — Саме щастя, ні крихітки муки... Оте щастя — така гарна річ — Позлоти ж бо за правдоньку руки.— Може, прийде...

Так хутко згасло сяйво слави, Так коротко тривала мста. Лягли знесилені літа На роки, на десятиліття, На всю добу. І сивий згар Того нещасного поліття На наших чолах — знаком кар. Куди б не йшли, де б не спинились, Порожнє поле у очах, Щоб серце судорожніш билось По непереспаних ночах,...

впала на ліжко знесилена спала нервово розкинувши руки волосся скуйовджене снилося наче гойдалася гойдалка в небо зривалася в небо ногами впиралася стукала в небо ногами так, що дощі почались

Чомусь небові Забажалося впасти Лицем на нас І подивитися крізь землю, Що роблять покійники Під бетонним прошарком І коли в них буде Охота розкладати карти. Так хочеться небу Пограти з ними В деберц Або навіть у триньку На секунди, Які не розсипаються. Але мерці нечемні, Та й...

Ні слова про втому! Ні слова про спокій! Хай марші лунають бадьорі й гучні... Хоч ніч облягає, — та в пітьмі глибокій Вже грають-палають досвітні вогні... Товариші, друзі! Бадьорі й завзяті, Єднаймо одсталих плечем до плеча! Гей, хто нам посміє шляхи замикати? Горять наші очі, як вістря...

З французької переклали Ярослав Коваль і Юрій Лисенко   Переклад віршів Юрка Позаяка       Перекладено за виданням: Raymond Queneau. Exercices de style. Paris, Gallimard, 1977.    Цей переклад було видано 2006 року видавничою агенцією...