Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі — злотозор. Весна, весна! Який там гон на крилах вітерка? — то в вишині біжить, зника хмар-хмарова ріка. Шумлять згори шум-пінярі; ріка своїм хребтом несе торжественно вперед веселий, скреслий лом....

Весна поверталася: Як обтріпана Скажена псина – В обдертих джинсах, Із засмоктаним хаєром; Розсипала матюки, Типу благословляла, Упала в проліски, Стомлена зимою, І раптом зарясніла М’якістю на лозах… Її згадали. 1о.о3.2оо7

Маєш красиву кішечку, Тому береш у сусідів кота, Файного, Якого ті пестять і кличуть Мурчиком – Нехай кішечка пізнає біль материнства, Байдуже, Що кіт Може видатись їй Занадто вже повним, Чи що їй Від нього може гидко штиняти.   Мабуть, десь так, Б-г розмножує...

Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: "Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!" – "Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз...

Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, голубко, чому ж ти не йдеш? Чом замість себе до вбогої хати Голод і холод, руїну і страти В гості ти шлеш? Бач, уже май зачиняєсь! О маю, Чом же мерцем ти приходиш на світ? Пусто і мертво по полю, по гаю, Лиш олов´янії хмари вкривають Весь...

Це вже не сон — це сон-трава Гущінь замшілу прорива, І ніжним чадом, чудом чистим Бузкова свічка понад листом Вже злотом-пломенем жива. Це вже не сон — це вже котики Сидять на лозах в сні екзотики, Мурличуть хижо, мають запити Рій бджіл у пазурі спацапати, Продмухують пухнасти...

Розцвітають кущі жасмину, Грає сонце в височині! Чи зустріну, — чи не зустріну? Чи побачу тебе, чи ні? І куди б скерувати кроки, Щоб тебе я могла знайти? Тільки бачу, іде високий, Приглядаюсь, чи тож не ти… І не вітряно і не хмарно, Все заповнює весняний сміх! Цілий день я...

Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. — Я так тебе любила, мій коханий. — Пробач мене — я так тебе любив. І срібляться озерами долини, шовковий шепт пригашених калюж, мені ти все життя, немов дружина, мені ти все життя, неначе муж. — А...

Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, і даль степів, мов крил розмах. моя кохана Україно, такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, на вітрі коси золоті, а в чорнім небі — круки, круки... То...

* * *   Весна іде! В повітрі молодому Далекий крик мандрівних журавлів Вже розітнувсь: ключем вони додому У рідний край летять з чужих країв. Весна іде! Веснянки задзвеніли, Лунає спів по луках і гаях — Мов устають нові могутні сили В людських серцях, придавлених серцях. І в...