Re: цензії

03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка

Пошук

Алфавітний покажчик авторів: А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Було знайдено 3890 матеріалів за запитом “%”
  1. «Крізь безодню до Світла». Уривки з роману Алла Рогашко

    Нічний метелик відчайдушно бився об віконну шибку. Усе лине до світла... Особливо те, що приречене жити в пітьмі. Йому особливо гостро хочеться того, чого воно позбавлене. У той час як ті, що живуть у світлі, його не помічають. Для них воно звичне, повсякденне. Жорстока іронія... Хвилини...

  2. «Кто мы в пространстве…» Анастасія Афанасьєва

    1. Кто мы в пространстве прозрачного холода и высоты?Кто мы без лиц и без рук, без радужек плотного цвета?Кто сообщается в наспосредством касаний и взглядов? Из-за кого расширяется время, краски мира становятся ярче?Если это и есть настоящие мы, не абсурдно ли смерти бояться?Не странно ли...

  3. «Лицо отрешенное мальчика…» Анастасія Афанасьєва

    Лицо отрешенное мальчика волосы его белые запутанныелоконы его почти девичьи Старушка приплясывающая в вагоне метро украинские народные с шапкой на вытянутой красно напомаженные ее губы Индиец со скрещенными ногами кожа его коричневая волосы черные как земля тень его длинная как зимаДети еще не...

  4. «Лише річку переїхать». Уривок з оповідання Дзмітрий Падбярезскі

    ... Тоді журналіст не втримався, і, вказуючи на маленьких розмірів труну, ледь не схопив Харонича за грудки: - А це - що? Добре, бізнесмени, "вертикальники", диктори ... Я розумію: може, і не самі і не завжди найкращі люди. Але чому ж ти, гад, дітей з нами тягнеш? Вони - в чому винні? Харонич...

  5. «Лісові хлопці. Проза про УПА». Уривок з книжки Людмила Таран. Таємний сад

    Людмила Таран. Таємний сад Мати Божа, Пресвятая Богородице... Господи Отче небесний, в ім’я Ісуса Христа, прости і помилуй мене, рабу Твою... Прости, Боже, гріхи мої, вольні й невольні, чи в слові, чи на ділі... Полегши, відпусти, спаси, Всеблагий... Я повторювала, здавалось, увесь час...

  6. «Мартовский снег, мохнатые круглые хлопья...» Анастасія Афанасьєва

    Мартовский снег, мохнатые круглые хлопья,Нежность моя вы, мохнатые круглые хлопья,Нежность господня, мохнатые круглые хлопья. В самом начале весны - мохнатые круглые хлопья.Бог мой, я проникаю в мгновение так глубоко,Что сливаюсь с ним воедино, И каждое снежное тело весит так много,Но то же...

  7. «Машенька выучила английский алфавит…» Анастасія Афанасьєва

    Машенька выучила английский алфавит И читает бабушке, у которой образованиеВосемь классов вспомогательной школы. Эй, - говорит Машенька, - би, си. Эйбиси, - думает бабушка, - Эйбиси – Должно быть, это то самое место, куда мама с папой ушли. Они мне сказали тогда: «Сама нас найдешь,...

  8. «Між часом і морем. Колекція невигаданих історій». Уривки з нової книжки Григорій Гусейнов

    Тонка калинова гілка   ...На тринадцятому році спільного життя в сім´ї Михайла Михайловича Велигорського та Єфросинії Варфоломіївни (Прісі Шевченко) народилася наймолодша донька, яку назвали Шурою (Олександрою). В документах про її народження значилося: лютий 1881 року, містечко...

  9. «Мій кисень» Марта Лопатнюк

    Крізь вікно палати пробивалось вранішнє проміння, утворюючи химерні візерунки на гіпсі, що огортав мою скалічену ногу. Скептичним поглядом я довго вивчав праву кінцівку і думав про вічне: про голодні племена Африки, про бобрів і їхні дамби, про андронні коллайдери і рентгеноструктурні...

  10. «Мягкий свет обволакивает…» Анастасія Афанасьєва

    Мягкий свет обволакивает темные дубленки, теплые тела, разбросанные по станции, будто темные драгоценные камни с белыми крапинками – лицами и рукамиЛюди, объединенные общим шумомКнига шелестит листами сухимиЖенщина просит милостыню, смотрит глазами окуня, только что пойманного удачливым...

Останні події

03.09.2025|11:59
Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
03.09.2025|11:53
У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
03.09.2025|11:49
Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
02.09.2025|19:05
«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
27.08.2025|18:44
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині

Партнери