Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

1.

Кто мы в пространстве
прозрачного холода и высоты?

Кто мы без лиц и без рук,
без радужек плотного цвета?

Кто сообщается в нас
посредством касаний и взглядов?

Из-за кого расширяется время,
краски мира становятся ярче?

Если это и есть настоящие мы,
не абсурдно ли смерти бояться?

Не странно ли думать, что реки текут
Только в одном направлении?

Не странно ли верить, что прикосновенье
мимолетно, мгновенно, бесследно?

Не странно ли слышать, как тихо поют
бессловесные флюгельгорны времени?

2.

Слышно, как некто называет ее имя,
и она появляется на свет

От тоски по дому и высоте
она сама делается холодной и прозрачной

Видишь ли ты, смотря сквозь нее: твое имя
красным на ее легких выведено?

Не спрашивай, кто написал его:
просто неси ее на руках

Дальше дальше и дальше
неси ее дальше и дальше

Пока не придет время
пока время еще не пришло

2009





Партнери