По дорозі на Київ ішло три білих монахи Три білих монахи дорогою праведних йшли і тягли мою душу В пошарпаних білих обдертих халатах душа моя і монахи Помоляться в Києві Далі рушать. Умитися б від землі Що їсти душа моя звикла Тягтися би пішки А так по землі розривається шкіра Хрипами повні...

…і паморозь за фрескою застуди, і вже ні відлетіти, ні заснути, ні віддиху, ні втіхи, ні ваги, вікна відчиненого щедрість і жертовність, і як дитинству вибачать жорстокість, хай цій країні вибачать сніги. …і дерево, заховане в тумані, солодкі дні – легкі,...

…хай скаже тепер, або замовкне назавжди, хай пояснить очевидні речі – як сходить вогонь на плечі закоханих, як відчай, ніби різник, вивалює нутрощі світу на ранкову бруківку вересневого міста, хай скаже тепер, доки ще можна бодай когось урятувати, бодай комусь...

12 травня дістатися Чорнобиля було нелегко. Дорогу для цивільних вже перекрито, то знайшли шпаринку в облозі «зони» завдяки знанню місцевості і певній зухвалості, що притаманна телевізійникам. Сергій бував у тій місцині частенько, бо грибів там водилось багато. Якимись шляхами,...

«Dolce Vita» — це історія дивної дружби і ще дивнішої любові, історія здійснення найсокровенніших бажань, навіть якщо для цього потрібно чекати півжиття, історія про неповторність і загадковість кожної миті, а ще про неможливість знайти відповіді на всі...

НОВА ЛЕГЕНДА І. Викриття манекенів Так розпочиналось: зненацька безцеремонно було викрито механізми манекенів, котрі керували пружинами туги. Ця пружина, власне, і спричиняла те, що події дешеві і нікчемні (“життя”...) були солодкими, ніби доля, а банальні зустрічі нагадували...

…Павло сторожко пірнув у темряву бараку, на ходу роздумуючи, чому і з ким йому заборонили розмовляти. Приміщення, цілком позбавлене денного світла, лякало своєю штучною ілюмінацією. Чоловік боязко ступав м’якою, ніби всипаною тирсою долівкою, і відчував, як з кожним наступним...