Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів.   Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село.   І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний...

Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче рвався він покласти Першим голову свою. І коли він з Ізяславом, З князем київським зійшовсь, Першим кинувся з мечем він, Всіх попереду боровсь. І бояри...

I спiвай тепер, що не ця Була остання сторiнка. Я тебе прочитав до кiнця, I зосталась одна картинка: "Ти мов тонесенька ясень Зросла в голубе озеро". Ах, засмiялась ясна, I стала на порозi. Не сховаєш тепер лиця, Крiзь пальцi горить i рдиться. Я тебе прочитав до кiнця I до себе несу на...

я би хотіла писати вірші де в кожному рядку було б заховано щонайменше сонце море й пустелю а потім світанок серед морозного степу спеку на морі прибережні сутінки в літі вечір у дубовому лісі пелену ночі в степу я би хотіла писати вірші де кожне слово було б загадкою і було б...

По дорозі на Київ ішло три білих монахи Три білих монахи дорогою праведних йшли і тягли мою душу В пошарпаних білих обдертих халатах душа моя і монахи Помоляться в Києві Далі рушать. Умитися б від землі Що їсти душа моя звикла Тягтися би пішки А так по землі розривається шкіра Хрипами повні...

…і паморозь за фрескою застуди, і вже ні відлетіти, ні заснути, ні віддиху, ні втіхи, ні ваги, вікна відчиненого щедрість і жертовність, і як дитинству вибачать жорстокість, хай цій країні вибачать сніги. …і дерево, заховане в тумані, солодкі дні – легкі,...

…хай скаже тепер, або замовкне назавжди, хай пояснить очевидні речі – як сходить вогонь на плечі закоханих, як відчай, ніби різник, вивалює нутрощі світу на ранкову бруківку вересневого міста, хай скаже тепер, доки ще можна бодай когось урятувати, бодай комусь...

12 травня дістатися Чорнобиля було нелегко. Дорогу для цивільних вже перекрито, то знайшли шпаринку в облозі «зони» завдяки знанню місцевості і певній зухвалості, що притаманна телевізійникам. Сергій бував у тій місцині частенько, бо грибів там водилось багато. Якимись шляхами,...

«Dolce Vita» — це історія дивної дружби і ще дивнішої любові, історія здійснення найсокровенніших бажань, навіть якщо для цього потрібно чекати півжиття, історія про неповторність і загадковість кожної миті, а ще про неможливість знайти відповіді на всі...