Re: цензії

В зелену суботу Василь Чумак
Назриваю в гаю запашного зілля, запашного зілля, вибуялих трав; з ясена та кленів нарубаю гілля; лепехи нарвати побіжу на став. Клечанням обставлю, приберу кімнату. — Подивіться, мамо! Хороше ж то як! Усміхнуться очі. Поміж тим у хату вечір завітає — стомлений козак. Сядемо...
В земному кафе Юлія Гладир
В земному кафе на роздоллі мого непростого шляху Сиділи дві темні тіні. Сиділи дві долі вдвох. В земному кафе на роздоллі хтось душу поклав на плаху. Хтось душу мою – на плаху… І кинув у чорний льох. Ми дивні такі створіння. Химерні такі створіння. Замовиш для себе...
В злотій далині Олег Ольжич
Заходить сонце. Кане тишина. Холоне алебастрова Атена. Не повернула втомлена луна Лжепатетичний оклик Демостена. Над морем день у день важка імла, І обрис гір в ясних дубах і липах Не відгадать, як помислів чола Розважного і хитрого Филипа. А там, в майбутній злотій далині, - Шалені коні і...
В катакомбах Леся Українка
В моїй душі глибоке плесо сліз... Володимир Кобилянський
В моїй душі глибоке плесо сліз, Таке глибоке, як печаль народу, З яким я жив, з яким тужив і ріс, З яким вінок вінків терновий ніс Од роду і до роду. Так мрія стомлена бреде в пісках, Іде й паде під тиском урагана, Вона давно погибла б у пітьмах, Коли б не світ у темних тайниках — Ясна...
В моїх повіках напівсонних... Дмитро Павличко
В моїх повіках напівсонних Застигло сонце молоде. Як бджолами покритий сонях, Воно так міниться й гуде. Між сновидінням і явою В моїй сльозі стоїш і ти, І над твоєю головою Палають соняшні світи.
В мороз дитя укинуто Христина Букатчук
В мороз дитя укинуто. Чорними пеленами перев’язане. Лежить. Небатьком кинуте. Скиглить. Нематір’ю згорнуто. Лиш поруч дві фігури (Кимось залишені тіні). Як їх вели на тортури (Чорні стежки стали білі). Болем хмільні від розпуки. Випрошені з того...
В неділю рано зілля копала Ольга Кобилянська
В оборону хліба Борис Олійник
Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив,— Я вже завмер, коли ти... півхлібини «В дев´ятку» натреновано вгатив! Солоним потом заливає спину... Футбол, як бачиш,— не солодка гра! Перепочинь. Та поговорим, сину. Бо є про що. І — вже давно...
В очі сонцю дивитись нелегко також... Платон Воронько
В очі сонцю дивитись нелегко також, Як і совісті. Часом глянеш, бува,– душу кине у дрож З осоромності. Тож повсюдно дивись в її очі гнівні, У караючі. Йди за совістю в світ, щоб ні кроку брехні, Бо – світ за очі...