Якби ви знали, паничі, Де люди плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози! Я не знаю, Чи єсть у бога люте зло, Що б у тій...

Якби знав я чари, що спиняють хмари, Що два серця можуть ізвести до пари, Що ламають пута, де душа закута, Що в поживу ними зміниться отрута! То тебе би, мила, обдала їх сила, Всі би в твоїм серці іскри погасила. Всі думки й бажання за одним ударом. Лиш одна любов би вибухла пожаром, Обняла б...

— Любі діти, хто з вас тему візьме, — каже вчитель, — тема не важка: розказати про неологізми на занятті мовного гуртка. І знічев´я глянув на Марійку (знали всі відмінниці ім´я). Але Людочка, що мала з мови трійку, руку підняла: — Давайте я... Як це сталось...

Якби ти була Богом, Все було б іще більш банальним Ніж тепер, коли мій атеїзм Набридає мені самому. Якби ти була чортом, То я просто не помічав би І твоя одержимість пішла б, Мов камінчик в морську глибину Якби ти була Сонцем – то й що? То й що мені з того? Двох не витрима жодне небо...

Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! Глибокі рани серця як чудово Вигоює — якби ти знав оце! Ти, певно б, поуз болю і розпуки, Заціпивши уста, безмовно не минав, Ти сіяв би слова потіхи і принуки, Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки, — Якби ти...

Раз була єдна пара: муж і жона. Жона була дуже джанглива і все ся вадила із своїм ґаздою. На біду прийшов вовк і з´їв чотири вівці з кошари. Ґазда ся бояв жоні тото повісти, бо знав, кедь повість, то підла буде його вечеря, айбо затаїти не мож було. І так він смиренно каже своїй жоні:...

Якщо зможеш – поплач. Проминання тепла в невідомих прописується висотах. Буде люто – то злись. Звідси ми не пішли, це засвідчує трупний сопух. Він заходить у дім, смак міняє воді і просочує хліб щоденний. Ось ім´я, ось жетон. Як питатиме хто, що...

Якщо твої товариші Не ділять дум твоїх віднині, — Не дай торкнутися душі Рукам, що зраджують святині. Хай твердить той, хто втрати в зір, Що ти, мовляв, ідеш не в ногу. Якщо ти віриш — значить, вір, Шукай в земному неземного. Серед хвальби і хизувань, Де кожен прищ — суддя...

9. Початок пошуків Ми з друзями справді почувалися суперзірками. Такого подарунку від тітки я не сподівався. Подарунку, яким зміг насолодитися не лише я, а й мої друзі. Це втричі збільшує його цінність! Ясна річ, ми одразу ж потелефонували до Рити й подякували їй за такий класний сюрприз, про...