Чути на вітрі святочні, ніжні дзвіночки. Хочеться дива і світла. Може, любови. Що тобі видно з іншого боку ночі, хлопчику із розбомбленого пологового? У груди не поміщається непростиме. Ти же десь був тут і згірчено, тихо плакав. Що робити, якщо до тебе не встигнуть ті...

Порожня, мов кімната, голова, в якій гуляє одинокий вітер… Я часом чую, як росте трава, поміж собою розмовляють квіти,   освідчуються в коханні риби - все навкруги освячене любов‘ю, і гребені на хвилях, наче німби, спалахують над темною водою…   Натягнуті...

Чуть выше земли ряды шерстяных брюк пуховиков кожаных куртокНосы ботинок устремлены, будто стрелки северных компасовТрамвайная остановка и немного январь,Немного, поскольку это мои глаза говорятОни говорят: немного, нехолодно, зыбко, пришел смс и как-то нездешнеА можно сливаться с...

Знову в моїх обіймах мій солодкий чучо скидаєш з мене одяг і цілуєш мої чутливі пальчики чи відчуваєш ти чучо як кров’яні тільця починають рухатись по маршрутах? навіщо ти їх лякаєш? чучо не дивись на мене так зворушливо не проймай до глибини душі чучо твої долоні торкаються...

Чую, чую: — обіймає жаль, — За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! Та окраєць хліба у карман. І пішов би босяком, гультяєм — Хороше ж то нюхати туман, — Аромат конвалій серед гаю! Хороше ж то в пущах і степах Спати ночі......

* * * шабля сива світ іржавий час прощатись з усіма вершник скаче на варшаву а варшави вже нема впало військо гонорове – трави в білих п’ястуках тільки во′рони і сови на посічених шликах тільки хутори-приблуди покотом в глухих ярах а варшави вже не буде...

О, весільний букет, твій чудовий букет - стебла, листя, пахуча корона... Лілій білих букет, лілій ніжних букет. Ти між лілій-троянда Сарону. Перл-пташино-сріблиста, поглянь на наш штетл, що не вулиця, то глухий кут. Відпливають з туманом над плесом ріки синагога, крамнички, кіркут. Ніч,...

Йоанна Фабіцька. Шалене танго: істеричний роман. -- Львів, Урбіно, 224 с. 1 – Аллах акбар! Аллах акбар! – натхненно вигукував мо­лодий араб, якому щойно наділи кайданки працівники служ­би безпеки. Він шарпався, як навіжений, а його обличчя сві­тилося в екстазі....

Шальки годинника стукають-бавляться. Різник пурпуровою п’є-упивається. Повзуть БТРами слуги диявола. Трощать кістки товариша Янгола.   Місто зарізаних. Армія мертвих. Шальки годинника стукають вперто.   Ш-а-баш почався. Б’ють барабани. Мертвий піднявся. У...