Чорна рілля заорана, гей, гей? Чорна рілля заорана І кулями засіяна, гей, гей! І кулями засіяна. Білим тілом зволочена І кровію сполочена. Вітер віє по долині, Лежить вояк на купині. Накрив очі китайкою, Китайкою червоною. Ані труни, ані ями, Ані вітця, ані мами. Ані йому задзвонити, Ані йому...

Лягло червоним трупом сонце, хтось заколов його ножем. I бризнула потопа крови На небосхил, на чорнозем. Смiється хтось подiбний, дикий, I тiшиться, що смерть принiс. Полошить чорнi зграї крукiв, що сiли хмарою на лiс. Крiзь лiс, крiзь чорне цвинтарище iде самотнiй мандрiвник. У серцi в його...

Чорна чаша наповнена вщерть, і воістину нас небагато, — що ж сорочку, пошиту на смерть, одягаєш на свято? Перевідано друзів і рід… сатаніють в кишені дукати — ти виходиш у світ із воріт воріженька свойого шукати, щоби ніч празникову оцю з ним удвох протинятись шинками й...

Я пофарбував Себе В ніч, Щоб Відрізнятися Вдень Від Світла. Але вночі Мої очі Горять Голубими Бездонними Вогниками, Щоб освітлювати Прийдешню Темінь. 16.о8.2оо6

Біле –це не чорне, Чорне – це не біле, Ерос – це не порно, Пейджер-не мобіла.   Чорне – це не біле, Біле-це не чорне, Пейджер-не мобіла, Ерос – це не порно.   Пейджер-не мобіла, Ерос-це не порно, Чорне – це не біле, Біле – це не...

Чорний ангел. Як його зустріли, ті з вигнанців, що блукали тут? Він не знав, бо був ще вчора білим, що безодня має висоту. І нема контрастів проти ночі, стерлися вони й поміж людей. Чорний ангел. Чорнота замучить. Він - бунтар, але не фарисей. Падав у безодню, як у небо, де межа,...

Жив собі колись поет, Що ненавидів Інтернет. Ну хоч ти трісни, хоч втопись,- А жив такий дивак колись.   Не вмикав він свій ноутбук, Не заходив на Фейсбук, Ні на Твіттер, ні на блог,- Отакий поет був лох.   Він відсталим був, як двері, Творив вірші на папері, Виписував...

Я свідомий того, Що мій вересень збожеволів посередині, Нічого не з´ївши на ранок І забувши застольні молитви… Осінь, ти ж бо боїшся падіння. Зима ще стоїть на стрьомі Прикрити тебе. Вересень-злодій У літа украв цвітіння – Триденним буде свято У Вінниці. А далі...

Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я тебе не хочу обминути, Я тебе не смію обійти. Дай мені губами зачерпнути Ніжної твоєї доброти. Диких орд незлічені навали Розтрощили пращури мої, Щоб несла ти гордо і зухвало Груди...

чорні діри коли ти лежиш на траві просто перед очима витягують день   і стрибають комахи в листки польові –   слобожанщина-дзен   і розкрити повіки завбачливим снам – мов у двері ввійти через білий поріг... я тримався до певного часу бо сам думав сніг та по...