Чуєш? Не мовчи! Я не зношу мовчання… тиші… самотності… Знаєш… ти гарний. Я гарнішого не бачила. Такий величний… Віриш?.. я любила тебе усе життя… мріяла про тебе… І ось я прийшла. Не гнівись, що так пізно. Раніше не могла. Чесно. Це життя. Не...

Чужими піснями отруєна даль не навіки, І вітер не кожен сильніший за долю мою. Засвідчують чайки, що близько земля: Опада на повіки... А миші засвідчують, Що кораблі наші світло Чумацького Шляху п’ють. Далеко-далеко десь музика Сонця і вітру, Нічного прибою і дихання двох...

…Руки її — дві тонкі лозини, податливо завиваються на його шию і тверднуть, міцнішає їх невагома чіпка облога. Тепле, солодке, бентежне їх ярмо упокорює, зневолює, полонить, арканить, припинає, прив’язує… Бавиться з ним Гапія, руками, очима, віями, губами. Дихає так...

Чути на вітрі святочні, ніжні дзвіночки. Хочеться дива і світла. Може, любови. Що тобі видно з іншого боку ночі, хлопчику із розбомбленого пологового? У груди не поміщається непростиме. Ти же десь був тут і згірчено, тихо плакав. Що робити, якщо до тебе не встигнуть ті...

Порожня, мов кімната, голова, в якій гуляє одинокий вітер… Я часом чую, як росте трава, поміж собою розмовляють квіти,   освідчуються в коханні риби - все навкруги освячене любов‘ю, і гребені на хвилях, наче німби, спалахують над темною водою…   Натягнуті...

Чуть выше земли ряды шерстяных брюк пуховиков кожаных куртокНосы ботинок устремлены, будто стрелки северных компасовТрамвайная остановка и немного январь,Немного, поскольку это мои глаза говорятОни говорят: немного, нехолодно, зыбко, пришел смс и как-то нездешнеА можно сливаться с...

Знову в моїх обіймах мій солодкий чучо скидаєш з мене одяг і цілуєш мої чутливі пальчики чи відчуваєш ти чучо як кров’яні тільця починають рухатись по маршрутах? навіщо ти їх лякаєш? чучо не дивись на мене так зворушливо не проймай до глибини душі чучо твої долоні торкаються...

Чую, чую: — обіймає жаль, — За великим невимовна туга, За незнаним!.. Ну, хоча б ножа Та дорогу зоряну в подруги! Та окраєць хліба у карман. І пішов би босяком, гультяєм — Хороше ж то нюхати туман, — Аромат конвалій серед гаю! Хороше ж то в пущах і степах Спати ночі......

О, весільний букет, твій чудовий букет - стебла, листя, пахуча корона... Лілій білих букет, лілій ніжних букет. Ти між лілій-троянда Сарону. Перл-пташино-сріблиста, поглянь на наш штетл, що не вулиця, то глухий кут. Відпливають з туманом над плесом ріки синагога, крамнички, кіркут. Ніч,...