Я сиджу, наче stupid cupid і пишу тобі bitter letter Не про двох, що пов’язані долею (марно-хмарний химерний муркіт) А про те, що мою меланхолію колихає, як вітер светер, твого твістного ступу стукіт   Білий стяг, себто білий стих, загортаю у лист імлистий Я кидаю слова на...

На обкладинці третьої збірки Наталі Пасічник «Гра в три руки» - пляшка у формі перевернутого серця, що її «виготовили» майстерні художниці сестри Опрі, і вона – не мене, зрештою, першу – наштовхує на алкогольні асоціації щодо вмісту книги. Зрештою, з легкої...

Треба розповісти про смішну подію Івана Гусака, колійовця. Чи він не вдався, чи прокрався, ніхто в селі добре не знає, але всі знають, що службу стратив та дістав кількасот злотих відхідного. Молодий був, вуси добре підкручував вгору, убрання мав панське синє, подобався жінкам та вмів говорити...

Риємо — риємо — риємо землю, неначе кроти; з кутів плазуємо зміями, сіємо — сіємо — сіємо. буйні червоні цвіти... Бурями сійтеся, бурями, маки — червоні вогні: там поза гратами-мурами тінями сірими-хмурими ранки конають ясні. Вдаримо гучно ми дзвонами,—...

Червоним гербером захід півночі. Стукаю кроком по сонній бруківці. Йдемо ізнов поодинці,   по різних боках однієї вулиці, єдиним безміром в невідоме. А хотілось дістатись дому,   стрітись вперше сусіднім кроком, через сутінки, ненароком...   Кілька крапок у...

Ударом зрушив комунар Бетонно-світові підпори. І над розвіяністю хмар — Червоні зорі… Зорі. Промерзло згадує Париж Про дні кривавого терору. Гільйотини гострий ніж — В тумані близько… Скоро… Скоро… О нестерпимо гострий зір! О меч мадонни комунара…...

Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт рудих, І якщо згадати мертвих, то я зажурюсь по них. І якщо живих згадати, — нехай заніміє плач, Бо друзі ідуть полками і я серед них — сурмач! Сурмлю, що...

Червоно-чорні кольори спокуси І ти. І гуси Галочкою в небі.   Зелено-сірі відблиски надії В очах. На ділі – Неділя Перекреслена мечем.   Розклеєно-мальовані ескізи І стіл, І візи У вазах позолочених надій.   І нидіє ілюзія...