Найкраща мрія перемрієсь, Зчорніє сонце золоте, А тихий смуток не розвієсь Усе гніте, усе гніте…

«Ой, ніхто мене не любить… …наїмся хробачків!» Народна муд[ду]рість.   Ото і світу - що по наших норах… Ми бережем його, щоб враз не щез… Чи «на морях» живемо, чи у горах, Ми – хробаки (чи « з крилами», чи...

Василеві Герасим’юку Звеличу пісню пісним обідом, Крутну омегу навколо альфи. Мертвецьки блідне, як Мартін Іден, Ледь теплий місяць – босяцький калфа. І вже не сльози, а сталактити Проріжуть обрій, липкі і гострі. Зоря постане, щоб заплатити За весь непотріб і кожен постріл, Що не...

Хто б міг подумати шість років війни хіба я міг знати коли в дитинстві збирав стиглі яблука на кінці серпня. Хто б міг подумати я блукав разом з другом по промзоні міста збираючи метал залишки запчастин на дорозі 30 копійок за кілограм та ще й...

Хто в рідному краї тепло здобуває З пластів у підземнім бою, Хто в полі ростить все нові урожаї, Той любить Вітчизну свою. Хто молодість нашу і світ ясновидий Леліє у ріднім краю, Хто ворога серцем усім ненавидить, Той любить Вітчизну свою. Тому вона рідна, тому вона мила Й миліша за інші краї....

Це був дуже гарний: зелений та не загазований вихлопами мікрорайон, будинки стояли майже впритул до лісу, доглянутого й зеленого. На балконі одного з таких будинків стояла дівчинка-старшокласниця, правою рукою вона тримала біля очей бінокль, лівою тулила до вуха мобільник: – Підходить,...

Це був дуже гарний: зелений та не загазований вихлопами мікрорайон, будинки стояли майже впритул до лісу, доглянутого й зеленого. На балконі одного з таких будинків стояла дівчинка-старшокласниця, правою рукою вона тримала біля очей бінокль, лівою тулила до вуха мобільник: – Підходить,...

Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в гаю, Без ясного сонця в рідному краю. Накипіла злоба, сповнились серця — Гей, курки спустили в матір і отця! Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Засівали...