Шляхи мої неміряні, гори мої неважені, звірі мої не наджені, води мої не ношені, риба у їх не ціджена, птахи мої не злякані, діти мої не лічені, щастя моє не злежане... Оце така я в тебе матінка, в руці Господній Україна синєнебая!

Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у заліжку козаки літають. Хто ж то може знов забути могили, кургани,...

Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе.   Велетенські граби, вільхи, Сосни, явори, дуби Раз в століття полягають Після віку боротьби.   Де родились, там вмирають, Обертаються у тлінь, На могилах...

Мій синку, ти би менш балакав, Сам над собою менше плакав, На долю менше нарікав! На шлях тернистий сам подався І цупко по тернах подрався, — Чого ж ти іншого чекав? Сам знав, що гола я і вбога, І до мойого ти порога Прийшов, захтів служить мені. Ну, в мене слугам плати скупо, А нарікать...

Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов´ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий!...

Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім´ям радію І сумую іменем твоїм. Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім, Я твоїм ім´ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм. Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову, Я тоді з...

В золотому ореолі Ти гориш віки. Бачу я, як скачуть полем Буйні козаки. Як іржуть булані коні В сонному степу, Й на двадцятім перегоні Чути їх ступу. Як виблискують в тумані Ковані мечі. І малює кров багряна Синю далечінь. Як хитаються і гинуть Дикі вороги. Україно, Україно, Краю дорогий! В...

Запалали огні за долиною синьою неба, Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти. Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. Як росли ми ізмалку? Скрипіла у хаті колиска, Загасав каганець чи горіла воскова свіча, Ти нам шлях показала, який...

Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? — Чи про те розкажу, як тебе я люблю, А чи піснею горе твоє я присплю, Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, -- Чим тебе заспокою я — бідна людина,— Скажи, моя люба Вкраїно, Вкраїно моя!

«Ні, мамо, не можи» нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з инм річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівовати!» — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна,...