Обриваються звільна всі пута, Що в´язали нас з давнім життєм; З давніх брудів і думка розкута — Ожиємо, брати, ожиєм! Ожиємо новим ми, повнішим І любов´ю огрітим життєм; Через хвилі мутні та бурливі До щасливих країв попливем. Через хвилі нещасть і неволі, Мимо бур,...

По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий — Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться — серце ниє: Кругом ні билини!...

М.Зерову З-під неба теплого і вірного, як друг, Перенесли її під наше небо змінне. Як слово зрадника. І чорної вершини Безсила пада тінь на потьмарілий луг. Струмує, сріблиться осичина навкруг, Ставні дуби біжать, немов табун левиний, — Найвища ж падає. Зірветься в синь — і гине,...

1 Сухе листя старого каштану тихо шелестіло від вітру. Тільки липень надворі, а вже ніби осінь. Ввечері дихати було хоч трохи легше, спека поволі слабшала, тільки від стін ще віяло теплом, яке вони увібрали за довгий день. Не найкраща погода для ввідповідальної роботи – Софії вже втретє...

Торік було спекотно у цей день. Розплавлена будинків цитадель пливла у небо. Пухом тополиним слова чіплялись римою за зміст, Здіймались у важке повітря міст, відкашлювались, ніби з пилом слина. Торік, неначе в пеклі, так пекло. Химер пухових клеїло на скло і плавило асфальт на чорну глину....

Прадавні тотеми ще тут В лабіринтах судин Крізь душі зростають Мерячать в потугах на Вічність Ховаються Нишкнуть Чекають Прийде Аладдин Пустити на волю Язицтва сакральну величність І древньої сили Магічна Палка таїна Осяє серця і народи звитягою духу Чи вселиться в душу...

Морозний вечір на твоїй щоці, Зайшла, закрила двері до приміщення, Оминула калюжі у під’їзді – І в кожній щоці вже горить по свічці. Працьовита лампочка. Сніг за шибкою. Це все – єдиний рятунок, Коли світ – перевернутий мурашник, перевернутий трикутник, А князь...

Трава в воді Крізь пальці Воду чеше Струмки стрункі Гатять Крізь перешкоди На голе тло Упав водорозділ Порізав вени Судноплавні Гострі І пристрастно Уп’явсь В рілля його О вже не стримати Поривів Що із нутра Несуть життя Тепло Здолавши Опір Й...