Ти увійшла І впало покривало, Замайорів над нами Стяг нестримного кохання, Із уст червлених Слова солодким медом Потекли І в серці Найпотаємні струни Розворушили. Упали так, Як падають в густу траву Достиглі вишні. Нас місяць Пас Всю ніч. Ти плакала Печальною струною, Мов...

Ти чудова, як вечір весною. Ти чарівна, як нічка в маю, — О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на вроду твою! Як вечірня зоря над горою, Так твій погляд веселий горить, — Я багато хотів би з тобою Про любов, про печаль говорить. Наче сонечка захід рум´яний, Твої щічки принадні...

Ти, стриножене сонце Над стривоженим полем, Не хрипи у віконце – Кожен спалах із болем, Кожен спалах – на сполох. Не виполюй овиддя, Не випалюй озерце, Відпусти моє серце. Відпусти моє серце.   Ти, розірвана зливо Над розімленим містом, Не вкрадайся зрадливо, Не...

Ти В очах барвінок принесла і тишу На жадібних устах. У білі сурми квіту В саду сурмили молоді акації, Світила Заплутувались у косах твоїх. А ніч! А ніч яка була! – Немов леґенда… І так хотілося дістати срібні віжки місяця, Зручніш вмоститись на полудрабках старого Воза, І...

Поглухли, посліпли в безстидній дрімоті, Ні легіт не війне над їх головами, Шувар не шелесне від гнилої ями, Посліпли, поглухли — в болоті. Не війсь над мерцями русалчиним летом, Не страш, не жахай їх кличем Вернигори! Не встануть, хоч будуть валитися гори, Хоч пекло стрясе...

Тиха пора із домішком срібла, тому і небо коштовне сьогодні. Бджола б’ється, наче осліпла, в щойно запалені вікна господні. Вогні, що світяться на сторожі, на які летять довірливі нетлі. Вечори цими днями схожі на вантажників, що виносять родинні меблі, на дітей, що...

Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи над каннами над пломенистими, Де я пісню твою перестрів, Знов розсиплешся аметистами З-під холодних і зламанних брів? Що з твоїми словами невмілими, Хто їх трунком гірким...

тихо співає тихо баба спиває лихо котить яйцем по тім´ї друзі мої зникають йдуть (бо надворівечір) спати в щасливі сім’ї  

Толя недовго гостював на бабусиних хлібах. Десь на другий чи третій день по приїзді в село його бачили на колгоспнім дворі. Це був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків, огрубілих, засмаглих, немов налаштованих до роботи, їх охоче відправляли в поле, кого до жаток,...