Сьогодні ми відзначаємо свято небесного дощу: краплі на віях – знаки твого смирення. Приймай без нарікань шелестливі потоки – це одна з найменш болісних осанн нашим бідам. Ранкові, ще темні, вокзали сотають холодними пальцями безкінечні кіноплівки поїздів – щоденні...

Сьогодні ми разом. Вечір, За вікнами сніжне танго І вітер, старий диспетчер. Я їм курагу, ти – манго.   Хизуєшся давнім хистом Про мене, коханку, дбати. Любов увінчалась змістом І… ще чим, не слід казати.   На зло подзвонив мобільний, Із ляку я впала з...

Найперше, що відчув - це страшну нудоту. А відтак - тріщання у макітрі, мов хтось б´є по скронях молотом. Навколо - суцільна темрява. Я спробував піднести руки до голови, проте щось мені завадило... тіснота. Страшенна задуха. Де, в біса, я? Невже?.. Невже я у труні???!!!..   За три...

Сьогодні ходив на могилу матусі: ще мріє барвінок під снігом, ще лози схилилися — лози у тузі, ще тихо, а з бані блакитної промене-шовком всі плями, всі тіні зітерті. — Матусю! Чекати лишилось недовго: Весною — умерти, прийти до коханої, любої нені надовго, назавжди, довіку,...

Нікому я не треба Ніхто мене не лю... Підстрибну я до неба І зірочку зловлю Ой зоре моя, зірко, Скажи мені, скажи Чому так жити гірко Над прірвою у жи... Чому так жити солодко І кисло водночас? Сьогодні друг твій - золотко, А завтра – підарас. Сьогодні ти весь в білому, Як лицар на коні,...

Маленька, наче темна крапка пташки, ніч минулася уже. Її нема. Але лишивсь її - французькою - сюже: Вже за північ, нога шука матрац, Голодні зуби в кухні залишились на полиці, - клац! Палац - зачинено. Ліхтарі динь вже на тарелі сплять, Їх рідні браття-вартові на ганкові жовтіють і стоять І...

Колами, колами листя - в осінньому танго... Може, це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка... Ніби і дості там чийсь мерехтить силует... Як це далеко?! ...Уже на моїм небоспаді Вечір в задумі схиляється на парапет. Може, це казка? А може, було те насправді: Біла...

Маляр на стіні намалював Схожий на реаль сюрреалізм: Ніби Малевич регоче Чорним зубом-чотирикутником, Нам неохоче бітами рахує Хаосо-інет-аскетизм. А потім пилкою-супутником Спилює в раю небесну тую – А в космосі масштабна шкода Викрешує блискавку суєти З метеоритних хвостів...

Не слід, не слід було звертати – це суцільне глупство! Та й втомився я – вже двічі, згадуючи рекомендації спеців, зупинявся, виходив з автівки та підстрибував, проганяючи сон. І до Вінниці було недалеко – проминув Летичів… Але ж те медове сільце довкіл жабуринчатого...

Та було у матері чотири сини. (Люлі-люлі. Гойда-хить). Колисала їх, поки мала силу. Виросли - пустила у світ. Як прощались - присягали, звісно, Ми ж тобі і те і се: І любов довічну, і вірну пісню У своєму серці принесем. Та й пішли собі на чотири боки: Хто плаями, хто шосе. Снопувались дні,...