Так раптово відцвіла любов… По стежках розвіяло обійми. Тінь тепла не втримали, або Йшли удвох не в благодать, а в бій ми.   Так неждано вицвів білий світ, Вилиняв, втомився, не набувся. Ніч на роздоріжжі вже стоїть На одній нозі, неначе бусол.   Вже із неба...

Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в сосновій труні — Так смутно прекрасні осіннії дні… Краса переходу — найвища краса… Прекрасне те листя, що впало під ноги, — Як трупом засохлим...

Так чекати снігу, ніби кінця війни. Тепер це твоє світло – тримайся та борони. Звикай тепер до нього, обійми, обійми. І лише гілка чорніє серед цієї зими. Схожа на літеру, писану від руки. Зійдуться до озера чоловіки, запалять вогні, задивляться в глибину. Я запам’ятаю...

Така імла - поміж дощем і снігом, поміж думками й подихом нічним. Межи стратегом і архістратигом На бездоріжжі чорнім чорний дим. І ті, котрі виходять на дорогу між небом і землею навпростець, комусь сигналізують, може, Богу, що це ще не кінець, і хай їм грець, а тільки він один за...

То зійшлися що Іван здурів, бо про неї ж і не знали нічого – не місцева. А він, як її привів – город запустив, хазяйство спродав. Була Соломія то була корова, та свині, та качки, та теплиця – розсаду ловко продавали вдвох. Село хазяйновите – славилося розсадою кругом....

То зійшлися що Іван здурів, бо про неї ж і не знали нічого – не місцева. А він, як її привів – город запустив, хазяйство спродав. Була Соломія то була корова, та свині, та качки, та теплиця – розсаду ловко продавали вдвох. Село хазяйновите – славилося розсадою кругом....

Таке, немов всечассю свідок (відлунило - чи хто й казав?)... Мости побігли, й місто слідом, Потроху гублячись між трав. І дарма думать, що забувся, Позбувсь тієї печії - Аж тьохкали східняцькі буйства В степах, униз по течії. Під самий хрест, що зветься дідом, Де вчуть в...

Таке, ніби – вчора, Таке, мов – недавно: Нападало цвіту – Несила нести… І так мені світло, І так мені славно – Не хочеш пливти, То – лети! Таке, наче – вчора: В степу передзвони, Дівчата у суконьках, Мов – прапорці!.. Так...

Дивовижно і димовежно грати б з вогнем і Vogue... Найти би кого синьоокого Неділю б, любові б, якби не ти той, я якого так хочу позбутися. І, водночас, боюсь, щоб мене обестебело Боюсь, як Бен Ладен ладану Чи мафія Юлю як Боюся, щоб цей переляк не значив тебе забагатим Зачастим...