Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і вір, і крові синів, що за любов тавровані, сто серць, як сто палахкотінь. Та виростають з личаків, із шаровар, з курної хати раби зростають до синів...

Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький...

Івану Драчеві Століття - в зачарованому колі, немов у скриньці втомлений вертеп... Там, де розсипав Бог насіння волі, розкинув руки захмілілий степ. Ще не світало в нім. Ще глупа ніч в нім гуде гуняво, ніби тятива, - і не одного в мареві панічнім холодний піт стрілою пробива. А хто не спить - і...

Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії.

Стояло літнє місячне безвітря. Старий ялинник наче скам´янів, Він підіймав шпилів готичні вістря, Мережив тінню рівний пруг полів. З-під крил упали бомби-запальниці. Шпилі повільно сунулись на пні, А пруг ланів – неначе край спідниці У юнки на Купала при вогні. Коли б дівча –...

Мене на площу привели для страти, я ледь дійшов з розбитими ногами… У вічі пильно подивився кату, і відповідь отримав батогами.   Навколо раптом все зареготало, коли із натовпу каміння полетіло… Одразу сонце зовсім чорним стало, неначе в небі вирили...

Ярослав Мудрый и ИРИНА Хочу сначала объявить, что выше всего буду ставить Ярицлейва конунга [князя Ярослава].  Наиболее примечательным вявлении этой пары миру оказалась оправданность средневекового принципа заключения матримониальных браков, когда требование времени и политической...