Знаю ти будеш живою коли я прийду у гості. Змию піт водою і погляну в очі. Ти стоятимеш поруч, обличчям до стіни, я торкнусь рукою твоєї спини. Говоритимеш зі мною мляво, як завжди... Босою ногою зробиш крок вперед. Дзеркала торкнешся лівою щокою. Погляд твій на мене ніби то не...

Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і вір, і крові синів, що за любов тавровані, сто серць, як сто палахкотінь. Та виростають з личаків, із шаровар, з курної хати раби зростають до синів...

Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький...

Івану Драчеві Століття - в зачарованому колі, немов у скриньці втомлений вертеп... Там, де розсипав Бог насіння волі, розкинув руки захмілілий степ. Ще не світало в нім. Ще глупа ніч в нім гуде гуняво, ніби тятива, - і не одного в мареві панічнім холодний піт стрілою пробива. А хто не спить - і...

Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії.

Стояло літнє місячне безвітря. Старий ялинник наче скам´янів, Він підіймав шпилів готичні вістря, Мережив тінню рівний пруг полів. З-під крил упали бомби-запальниці. Шпилі повільно сунулись на пні, А пруг ланів – неначе край спідниці У юнки на Купала при вогні. Коли б дівча –...

Мене на площу привели для страти, я ледь дійшов з розбитими ногами… У вічі пильно подивився кату, і відповідь отримав батогами.   Навколо раптом все зареготало, коли із натовпу каміння полетіло… Одразу сонце зовсім чорним стало, неначе в небі вирили...