З пісними піснями падають двері на спиті обличчя. Вимкнений змерз калорифер, б’ються вітри надприродні. Жовтий папір в смітнику, бите вікно після відчаю; Купа закреслених слів, п’ється горілка без водню –   Так, з сурогатом води (все ж бо хімічний замінник). На...

Будь ти, співаче, як божа пшениця, Пісня твоя — золотеє зерно! Скоро в лушпинні доспіє воно, Колос униз починає хилиться. Знає той колос, стебло і лушпина, Що для зерна вони тільки й росли, Що лиш тоді воно повне, коли Весь живий сок свій в нім зложить ростина. Знає той колос, стебло і...

Співала пташка на гіллі Про долю давних днів, Стелився-слався по землі Її веселий спів. Лунала пісня голосна, Шумів дрімучий ліс... Співала пісню вся весна, А вітер голос ніс. Я слухав пісеньки весни Про рай весняних днів, Згадались давні злоті сни, Що я в колисці снив. Світило сонечко з...

Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, — Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А...

Співіснування в дзеркалі напружує, Окремі жести вимагають нот. Пишіть собі – конвалії одружені. Мрійливий запах сіє бергамот.   2007.

Дорікає мати доні: — Ти жівйош у Кієвє, А нє гдє-то у Рязані Чи в каком Тетієвє, Но язик ти украінскій Знать нє собіраєшся. Говору тібє об етім, Но ти возмущаєшся. Что ти дєлаєш мнє глазкі, Смотріш, как на дурочку? Ти же часто в сєльскіх тьоток Покупаєш курочку. Научись хоть торговаться:...

Сплесне галуззям над собою Стара тополя і зітхне Червоно-жовтою журбою, Яка, мов спалах, промайне. Вона з одним листком багряним Притисне бростку до грудей І огородиться туманом Од зір, од сонця, од людей. Коли ж дихне пора погожа, Стара одягнеться в атлас, Зламає трухлу огорожу, Всміхнеться,...

Лист № 2251 Доброго дня! Коли я була маленькою, я зловила на городі крота і з’їла його. Скажіть, будь ласка, я – грішниця? Відповідає журналіст, редактор рубрики Антон Степанисько: Ні, Ви просто дурепа (видалено) гурманка (видалено) були маленькою. Бог Вас простив. Але більше так...

він – сутулий, у сірім пальті-футлярі, йде вклонитись у ноги зорі полярній, мінус вісім та іній на окулярах, порятуй мене, дівчинко, від зими…   світлоока, заплутана в чорний шалик, рятувати нітрохи не поспішала: білий вечір-пустун ароматом шалу лоскотав її ніздрі, та...

Така краса, коли чудовий вирій, Який за склом небес десь тісно мнеться, Пташкам, які, нема весни, але вже йдуть на ирій, Мов князь «на ви», коли йому не йметься,   Вже сниться... І чудово так, тремтіння вуст відчувши, Прогнать весну подалі, щоб не чула, Як серце...