влітку вона купувала гори. “навіщо вони їй?” - питали люди. вона просто любила сніг і хотіла щоб він увесь належав їй.   та прийшла осінь і хтось сказав що скоро з неба летітиме він. вона захотіла купити небо але люди казали що хмари постійно летять і летять що не...

Сніг зігріється у руці. В країни закінчуються бійці. Але не закінчується повітря. І ця западина світла - гостріше ножа, Але ще непомітна межа, і смерть ще непомітна. Просто такі темрява і зима. Ті, кого ти любиш, знають - усе недарма. І в смутку їхньому є присмак ожини. Тому що в слові...

“Ти ніколи більше їх не побачиш. Це востаннє. Ну ж бо!” Вона майже безперервно повторювала це, як мантру, останні півгодини. Прагнучи заспокоїтися, вислизнути з чорних обійм депресії, а заразом і переконати себе, що її згода приїхати на роковини насправді не таке вже й ідіотське...

Зима, але ллє як навесні. Дощ із неба, хоч мав би сніг. Білих ніг а не мокрих ніг хотілось мені але ж - ні - ані снігу, ні криги скла - лиш мокрих доріг дзеркала і баб снігових з болота ліпить мала "сволота"

Собі казала психіатра дочка: «По нитці з тихих – буйному сорочка!»

Собінов приїхав на гастролі. Золотий сезон. Найкращі ролі. Собінов співає на Вкраїні ув «Онєгіні» і в «Лоенгріні». Собінов співає в «Майській ночі». Тисячі послухати охочі. Наша опера заледве набирає сили, й раптом — світове імення в ній оголосили....

1. Август. Тонкие рожки троллейбуса, падая,раздражают бороду с коричневым дипломатом.Дама делает мелкие шажкик выходу.Манная каша сбегает. Л. сбегает. Лето сбегает.Целый год мы ходили, взявшись за руки.Я выдумывал невероятные истории, чтобы добиться её объятий.Я не знал, что обнимать можно...

У тихій палаті шпиталю вибухали снаряди, чадний фугасний дим всотувався в легені. Ні до чого був сирий глибокий окоп, ні до чого – каска, протигаз, куленепробивна жилетка, крик командира: “Вкопуйтеся в землю, вашу мать!!!” Славко матюкнувся і собі, пригнувшися, виліз з окопа і...