Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе — Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,— Квітчаною головою Схилися до неньки. «Пести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину». — «Ой покинеш, моя доню,...

Як спадщину - надвечір і на ніч - Кладу я голову в твої дбайливі руки, Свій розум - непотрібну і безумну річ, Усі чудові, з неї що виходять, дивовижні звуки;   Душі незгасний промінь, що горить - Невчасний пломінь, що мов дівчина у розпачі ламає руки, Щасливу, що життям зоветься,...

Се дім плачу, і смутку, і зітхання, Гніздо грижі, і зопсуття, і муки! Хто тут ввійшов, зціпи і зуби й руки, Спини думки, і речі, і бажання! Кукіль тут полють з жита, видається, Та рівночасно свіжий засівають; По параграфам правду виміряють, Але неправда і без міри ллється. Тут стережуть...

Себе самого наперед Застав робить, що слідує, А лиш потому інших вчи, — Тоді з дороги не схибиш. Ти сам себе таким зроби, Щоб інших ти навчати міг; Сам над собою запануй, То запануєш над людьми. Хто сам себе опанував, Найтяжчу річ він доконав; Хто сам себе оберіга, Той безпечніший від...

I was in his house. His wife carried a tray of coffee… Carolyn Forché   Електрика – вимикається – і наче із сухого хижого мерхлого мерехтіння назавше вислизає – пустельне узбережжя, стара парусина, сон, пакгауз, а сіра мертва вода гострим лезом уздовж...

секс у великому місті на обезлюднених вулицях у нічних напівтемних під’їздах на дахах серед зграй бездомних голубів секс як екслібрис нашого сьогодення ось він просвічується у поглядах ласкавих красунь витікає з усіх пор звивистих і масистих грудей на парканах у сполученні із...

Колодец   в конце улицы колодец глубокий и звонкий его выкопали давно наверное лет сто назад достают воду ещё по старинке вёдрами тянут долго и настойчиво вода в нём с привкусом дождя и говорят что если в него нырнуть можно оказаться внутри земли потому и вода...

Ця жінка не страшна – Їй очі випив дідько, Щодень спивав, Спивав голубизну… Допоки в них Зіницям стало мілко, Що хоч уже – Заорюй в борозну.   Ця жінка не страшна – Куфайка бита вітром, Дощем холодним Стьобана не раз. Щ руки довгі-довгі?.. То –...

На всю Вкраїну червона троянда... Нащадкам не побачить краси руїн. А в лісі банди. Залізні шляхи обійняли всю землю, мов спрут. Всі люди хворіють на чорну неміч і б´ються головами на камені й питають: — Куди йти?.. А в спекулянта на спині борошна пуди. У всі кінці гадюками...