Серпневий прохолонув вар. Напрявши гарусної пряжі, Мереже кучеряві мажі Вечірнім золотом гаптар. Ще зелено в блідій поливі, Як на осінніх косах верб, А вже кладе хтось тіні гливі На тонко викреслений серп. Померкло горяне горно. Вдягає ніч жалобне рам´я. О, хто це ранить утлу...

Гей, ти, серце, — соняшно гаряче, Гей, ти, серце, — сонцем золоте! Від колиски невгамовна вдача Оселилась з нами і росте! Понесем же, серце, голі й босі На одчай голівоньку свою!.. (...Скоро, скоро прийде злота осінь І повисне тишею в гаю...) Мабуть, так накреслено дороги Та...

— Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на світі у кожного вбрід, О будь моя пісне — дорожний граніті Скрізь горя так много, так много… Най нині шукають в піснях забуття!.. В тобі най могуча життя...

ЦК КП(б) постановил произвести сокращение завоза товаров (за исключением спичек, керосина, соли) районам, наиболее отстающим (в) выполнении плана хлебозаготовок. 6 ноября 1932 г. Секретарь ЦК КП(б)У Косиор У відношенні артілі «Червона Діброва», що виконала плян на 4,6 %, я...

Пам´яті М. Лисенка І Серце музики спинилось... Чуєте — серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило — До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю... Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі — не...

серце — червона рибина знову тікає до тебе в синій в блакитний до моря в синій в блакитний до неба там вони плавають разом синя й червона рибини синя — твоє мертве серце синє з блакитних глибин

*** Серцем-садом втілення засадив я, в ньому квітами радо всміхаються відчування, серед не скошеного добротрав´я, на душевнотілесних деревах з гнізд співають птахи поетичні, так що враз оживає зашкарубла від світу кора, до відновлень клітин букв і слів добросерцева сонцевість й...

Ні зозуля в лузі затужила, Ні пташина в тузі голосила, То сестричка лист писала, На сторону посилала, Та й до брата слезно промовляла: «Брате милий, брате соколоньку, Ти-сь покинув сестру сиротоньку, А я ходжу, накликаю, Як зозуленька в темнім гаю: Верни, верни з далекого краю!»...