Поїдемо удвоє по закляте руно. З долоні вітру, що прощався з нами, грудка погаслої зорі упала, мов дарунок. Вперед! Сім миль кохання і остання — смутку. В завії образів поезія і буря. Дороги стрічка зв’язана у сонця вузол. Клонюсь тобі, о пані кучерявих куряв, що дзвониш диском...

По «Mignon» Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? — Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана...

Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?..

Ряд хаток: пошарпані, обдерті, Мов старесенькі бабусі похилились; Кіллям стіни затрухнявілі підперті, Щоб од вітру не звалились. — О народе! Чи ти бачив сонце, Хоч один тонюсінький промінчик долі? — Де ж? Ганчіркою забите в нас віконце. Голі й босі. Босі й голі.

Необходимое пояснение Должен сразу признаться, что сам толком не знаю, как назвать написанный материал. Недавно мой хороший приятель – редактор местной газеты, побывавший в Америке, привез мне на память небольшой блокнот. На его фиолетовой обложке только одно английское слово:...

Був сад, як на дитячому малюнку: відсутність найпростіших перспектив, і фарб аляпувата неохайність, і обрію близька горизонталь. Кора дерев напівзабуто пахла фіялками і яблуками стиглими. Меня здавалося: під товщиною снігу так гостро захлинаються без світла слабеньки пагони весняних трав і...

Садгора - мальовничий район Чернівців - перлини германської архітектури. На Садгорі живуть дівчата. Там живуть усі гарні дівчата, яким я кажу, де проживаєте ви, о милі дами? На Садгорі, відповідають дами Із сигаретним димком. В інших районах Чернівців дівчат немає.