Море Середземне шумить, хвилями дзвонить в боки пірамід африканських, хлюпають ріки криваві в долинах віків у круті костяні береги із людей... І чую крізь гомін стихій над тілами рабів cвист батогів... Берегами женуть кислооких, немитих і голих; Падають, гинуть, як мухи під зиму, В долинах...

Регочуть трави – злива йде. Піднявши кухлики і глеки, П´яніє луг, шумить, гуде Опісля в´яленої спеки. Кричить мені: – Чого стоїш, Занурився в пузир болоньї?.. Бери в латаття мідний ківш І пий з усеї оболоні. Губами я ловлю краплини, Мов поцілунки юні п´ю,– А...

За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, — на урвищі в зеленім рейді, вогнями жовтими прорізуючи млу, мов Прометей, напружує кайдани на валу і в даль стремить, де грім і шторм у хаосі первісних форм, неначе ті титани, що повстали, забарикаджують міжзоряні...

Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал... Команда: Поворот! — Кріпити троси! За хмарами пахтять багряні папіроси. У сказі шестерень реве машини шал. За вдарами у кіль, мов бомба... Інтервал... На палубі свистять за...

Стояв же він на шельваху В цісарськім дворі, Вмивався він, втирався він, Як гусь по воді; Умився він да сльозами, Ніхто го не чув, Стулився він на багнеті, На хвильку заснув. Ой спить же він на багнеті В цісарськім дворі, Та й сниться му, що ходить десь По синій горі, Та й кучері зачісує, Та й...

Зірок багато. Їх не тра хапати з неба. Вони заковані у кожному, у плоті. В подіях, в рухах, в схемах побудови Феба І навіть в схимах – коли чисто, як у церкві, в роті.   Не треба слів. Пісень. Не треба сильних жестів. Навіщо в золото життя безцінніше від золота вдягати? Воно...

Колись давно я був рибою. Риба не говорить, бо знає все. Риба мовчить на моїй тарілці. Колись давно я був рибою. За кілька хвилин риба стане мною.

Хто знає Оржицю? а нуте, обзивайтесь! Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї! Вона в Сулу тече у нашій стороні. (Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.) На річці тій жили батьки мої І панства чортів тиск: Василь, Іван, Микола, Народ письменний, страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні...

За Головчинцями — жито над водою. І женці змивали втому у ріці. Рідна мати жито жала молодою, Застудила мати крижі у Рівці. Качка в потічок дитяток водить… А колись же давно ріка на схід текла — Дарувала людям щедро-щедро води І Курилівці від лиха берегла… О...