Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над кручею стремить, Наш погляд неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. Вода суха і сіра. Але вії Примкнеш перед камінням у піску І раптом чуєш слу вод рвучку І різкість вітру, що над ними віяв.

Робити холодне теплим збирати сніг у долоні Але тепла вода так швидко тікає між пальців І ти продовжуєш йти далі ні з чим   Вологі руки швидко замерзають на вітрі Та незважаючи на біль ти не в змозі їх витерти Бо це єдине що лишилось від неї.

Робиш мене чужою. Так мені й треба. Жили несуть, караючи, зречень ріки… Знаю, ти сонце привітне, — Пальці торкаєш деревам І залишаєш далекими бути навіки. Небо — цей океан прохолодно-прозорий (солі у нім вистачає на двох і не більше) — Може боїшся, ставатиме прісним...

Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,— У чарці горенько топи... Поки останнього хабітку Не розметають глитаї, Поки на вічнім заробітку Не стратиш силоньки свої; Та не задубнеш без прочинку Посеред улиці, поки У карбувальному будинку Не...

Батьку, ми ровесники з тобою. Обірвав свинець твої літа. Над твоєю двадцять третьою весною Вічність проліта. Розминулись ми навік з тобою. Ти мене не бачив, я — тебе. У моєї долі, долі молодої Небо голубе. Батьку, в серце крадуться тривоги. Заслоняє тінь мою зорю. Без вагання я пройду...

Хочеться сховатися У якусь дитячу схованку – Може в халабуду з гілляччя Біля гаражу одноногого інваліда війни, Що давно вже помер з перепою   Може, на горищі Бабусиної хати Що вже тридцять років Як продана іншій бабі, Котру внуки збагрили подалі від міста   Чи...