Прокрадається в сад зима: ночами блякнуть витривалі останні троянди на сизих пагонах. Довго стояло теплó, і тепер звикати до приморозків – спросоння тулити до вуха холодну срібну сережку. І в цю мить я хочу тебе. Не кажу, але видихаю. Бо я хочу тебе,...

Як зараз бачу: з-за ріки — Дві кручі, наче маяки; Одна зелена, чорна друга. Чи літнє сонце, чи зав’юга, — Вони стоять собі віки. На чорній кручі чорний дуб, Як добрий воїн-вітролюб, Весь посмаглілий, обгорілий, Стоїть на кручі потемнілий. Кому б сказати все? Кому б? А тиха...

То ніч над нами чи істота чорна? На це ніхто б відповісти не зміг. І крутиться Земля, неначе жорна, І зорі перемелює на сніг. А десь хмільні й розморені, як завжди, Майбутнє нам віщують в напівсні. Ті блюдце крутять пальцями, ті з “Правди” Вичитують пророцтва голосні. Я ваші мудрі...

З біблійних мотивів Я духові серцем сказав: «Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв’язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут люди, в них в’ялі серця, Народ сей не вдавсь на борця». Мій дух промовляє мені: «Ставай, вартовий, без вагання на чати!...

Роман «Пророк» - остання робота Олеся Ульяненка. Цей фрагмент 2009 року було опубліковано в альманасі Полтавського національного педуніверситету «Рідний край».

А Ставши в два ряди, лицем одна до одної, дівчата по черзі співають, кланяючись: 1-й ряд: Ой ми в поле виїдем, виїдем, Ой ми з Ладом виїдем, виїдем. 2-й ряд: А ми нивку виорем, виорем, Ой ми з Ладом виорем, виорем[1]. 1-й ряд: А ми проса насієм, насієм. 2-й ряд: А ми коні пустимо, пустимо. 1-й...

1. хіба цейлонський чай розфасований по пакетиках що лежав до того у трюмах корабля і легенько ворушився під час шторму щось знає про ніч на Цейлоні або про ніч у Києві на вулиці Магнітогорській коли не світить жоден ліхтар і вже десять років як не працює завод хіба хтось на...