Реагую на тупість гостро Разом з тим, щось мені не йдеться і про інтелектуалет Тому-то, та й це не секрет, мій будинок - моя фортеця, а точніше безлюдний острів   Після грому, як грона рясні, погостюй в мене якось, Оксанко, відшукай серед затишних сквериків... Що Сполучені Штати...

Після кави в жовтневий ранок так приємно ковтнути густого туману Просто зробити великий ковток – взахльоб! Поки ніхто не бачить Поки ніхто не чує Поки взагалі нікого немає. Ні мене для них, ні їх для мене Тому я зазвичай виходжу з дому рано Помилуватись порожнім містом доки не...

"Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі"… — Сентиментальність! Хай загине І пам´ять ніжних на землі. Нам треба нервів, наче з дроту, Бажань, як залізобетон, Нам треба буряного льоту, — Грими, фанфар мідяний тон. Десь там самотня віоліна Тужливо...

коли вони говоритимуть про мир, я дивитимуся на сніг літак сяде у Варшаві поки відкриватимуть вантажний відсік у салоні гратиме меланхолійна музика кілька хвилин – і сніжинки м’яко лягатимуть на валізи що пливтимуть багажною стрічкою ще місяць – і відновлять польоти...

після того як стихла канонада прийшов солдат у село з кишенями набитими цукерками він ходив по селі гукав дітей щоб привернути увагу надував великі мильні бульбашки які летіли на вітрі вздовж вулиці і на ті бульбашки сходилися глухі діди і баби 2023

Пісне, моя ти підстрелена пташко, Мусиш замовкнуть і ти. Годі ридати і плакати тяжко, Час нам зо сцени зійти. Годі вглибляться у рану затрутую, Годі благать о любов. З кождою строфою, з кождою нутою Капає з серденька кров. З кождою строфою, з кождою нутою Слабшає відгомін твій… Пісне,...