Мов скарб старий — цей місяць-білозір, Мов сни старі — ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська ніч лягла на чорний бір. Снується дим опівнічних офір. Несуть жерці на слані рядна лінні Німим богам свої дари уклінні: Прозорий мед і соковитий сир. Поганська ніч...

Зек Серго, блаженний, чи просто навіжений – не чифірить, молиться вголос, у кутку над парашою бачить ангелів. У дворі в’язниці збирає вбогі квіти, мох, кору. Шле друзям на волю колажі-гербарії і медальйони з кефірних кришечок. Зек Серго, без надії на амністію та розгрішення,...

Не завжди бита дорога це правильний напрям. Не історична а філософська мені до вподоби пряма. А бачите, не молиться сонце до придуманих вами богів, окрім можливо до того якого не знаєте в лице, і не читаєте його блогів. Не кидається Небо камінням у ворога, вашої панни Політики, під...

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі. Хтось невидимий ізбудив Світ Калинцевих візій-див, Драчеві клекоти і хмелі, Рій Вінграновських інвектив, Чаклунство Ліни, невеселі Голобородькові пастелі І Стусів бас-речитатив. Парнас! І що ті шмони й допит? Не вірю в будень, побут, клопіт — В...

Цілував би — жаль: од моїх пекучих сліз іней піде в тань... * * * Рік кінчивсь, а мандри ні: далі в стоптаних сандалях, в зношенім брилі... * * * Жаль на серце впав: при дорозі рожі цвіт кінь мій общипав... * * * Я, метеличок, собі крильця обірву: на, цвіти, мачок! * * * Мандрівник...

І Пробіг зайчик. Дивиться — Світанок! Сидить, грається. Ромашкам очі розтулює, А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі Вогняними нитками сточують. — сонце — Пробіг зайчик. II Випив доброго вина Залізний день. Розцвітайте, луги! — : я йду — день —...

Як їх зносили з поля! Набрякли від крові рядна. Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан. Розбирали гранату. І ніяка в житті Аріадна вже не виведе з горя отих матерів. А степам будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди. Отакі вони хлопці, кирпаті...

Пасуться коні в зоряному лузі, Нічліжники печуть солодкі буряки. Два місяці – в сазі і на галуззі. Я з жахом думаю: А що, коли вовки?.. Усе вночі широке і далеке, Усе страшне – аж ген до Гниляків. З гнізда схиляє голову лелека: – Не бійся, спи, я прожену вовків. Я засинаю в...