Я у римах тону океанно, Так, як ти у моїм світанку. Ти гукаєш: «Оксано, Оксанооо!..», А я мовчки пишу на ґанку.   Я хотіла пера і волі, Глека ніжності, краплі ласки. То чужа, не моя то доля – Від Різдва до Верби і Паски.   Знов далеко луна...

Жінка Вийшла з його ребра Аж занадто ламкою Як стебло очерету Легко зламати Собі на сопілку Та чи треба йому та сопілка З голосом жінки Яка не дає заснути Не дає спокою Не дає жити у тиші Жінка вийшла з його ребра І пішла самотою Ламка як стебло очерету Яке однак не зламалося Бо...

«...плями болю...» А.Ш. об неба сірий камінь точильний неба гострила погляд — на тебе дивитись тобі у вічі устигла двічі прийти у відчай аж поки ти прийшов до нестями ті білі плями на мапі обличчя то не відкриті ще континенти болю

…Бо калинова кров така ж крута… Василь Стус Минули віщі плесом полину, Кров калинову всмоктує аджика. Невже й твою нейлонову струну Boa constrictor тишею запшикав? За здохлий здвиг і курячий політ, За стяги, перешиті від Версаче Нехай полює лилик на лоліт, А ти лежи, лафуй собі,...

- Я рисую облака в небе. Сказал мне один знакомый без тени иронии. Он был в этом как-то по-детски в этом уверен. Я знал, что он работает истопником в крематории.   К губе прилипший уголек «Примы». Вторая бутылка портвейна - «за встречу». Он смотрел на меня, я...

                                             Сергієві...

Вранці — роси. Марити. Мовчати. Колос. Шум. Волошки. Знов волошки. Материнка. Конюшина. Смутку трошки. Вранці — роси. Марити. Мовчати.