Ніччю в полі, на просторі я зітхаю до зірниць... Розгадайте, вічні зорі, таємницю таємниць: Перед вами розгорнули небеса свої знаки, Ви ще щастя не забули, — де лежать його стежки? Роз´ясність, таємні зорі, тайну чорних наших днів, Чом в несказаному горі божий світ закам´янів?...

Ріки знов увійшли в береги, І у надрах борня заніміла. Молоді, повнокровні боги Ухопились земного кормила. Кожна справа – ясна і проста. (Героїчний період і сумнів?) Для дівчат – снігова чистота, Юнакам – поривання безумні. А народам – усім без ваги –...

Весьма не свойственный сон приснился государю-президенту Российской Федерации Властиславу Владимировичу Ядинскому. Жуткий, отвратительный, невыносимо трепещущий сон ! Будто – батюшки ! – великая и могучая Россия – пала… на колени. Да еще каким образом ! Воцарился на...

Новела Яким сидів серед загороди на старій куфайці – підплішав кобівчину. Шорстке, як дріт волосся аж мінилося на сонці – таке сиве. Вуйко Яким полюбляв погрітись на сонци, якраз в полуднє, коли все довкола уповільнювалось. Навіть мухи ліниво дзенькали добріше, не так ще рано....

*** Вслухатися в моторошні звуки сирен тривог повітряних, які завивають так немов з пащ вовків, що на місяць уповні виють. Дивитися як цвіте весною нареченою в платті білому не вишня, а війни дерево вогняне розпускається багатоповерхівок вище. Укотре переконуватися що Шевченкові...

Пахучий пил невпинно осіда, Фарбує все у матові півтони, І голоси людські — як відгомони Того, про що розказує вода. Черги спокійно кожен дожида, Я сам у маренні якомусь тоне, — І тільки жарт приперчено-солоний Місток до дійсності перекида. Діждались нового! Жита, сказати, Як у...

У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася. Відколи Грициха вмерла, то він бідував. Не міг собі дати ради з дітьми без жінки. Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо коби-то лишень діти, але то ще й біда і нестатки. Мучився...

+ + +   І коли відлига зупиниться на горбах, і коли дерева стоятимуть в темних снігах, свіжий стишений вітер, зірвавшись від узбережжя, доторкнувшись, відчує тепло на її губах.   Її шкіра світла, мов срібло у молоці, ніби втома, яка приходить наприкінці, мов зимова ріка,...

Н.Я. з любов´ю   ***   Жінко прекрасна, хліб мій насущний, Дякую тобі сьогодні, що ти є, Що ти напускаєш воду у ванну, Жінко прекрасна, що змиваєш лак на нігтях, І вводиш мене у спокусу постійно, Жінко прекрасна, хліб мій насущний, Дукую тобі й завтра, і післязавтра,...