Недоречно вітру у склянці втратити цноту блуду. Відсвітив ореол одежі у клинописі ляльки вуду. Не розімкнеться ороборос в переродженні у людину. Ти у колі життя на колінах, зв’язаних в кабукі годину…   6. ХІ. 2014 р.

незабуті слова обертаються тінями поночі на пошерхлих вустах залишається присмак золи так вмирають дерева уже не благаючи помочі так ідуть від людей із якими життя прожили   ці слова проступають на шиї синявими жилами у долоні неначе в колисці гойдаються і за неписаним правом себе...

Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти тонесенькі хмари, відбивши їх в водах баварських озер, мов з латаття листи. Налиті живицею сосни рожеві малої гіллячки не рушать ніде, бо тиша у лоно щасливому дневі від Альпів далеких незримо іде. І кожного дерева стовбур порою...

Немає друга понад мудрість, Ні ворога над глупоту, Так, як нема любові в світі Над матірню любов святу. Не ділиш мудрості з братами, Її злодії не вкрадуть, Її не згубиш по дорозі, Вона є вільна серед пут. Вона магнет посеред моря, Найвищий скарб, безцінний дар, Огнище тепле в студінь горя,...