– Ви кажете, від мене тхне? Та це ж натхнення у мене!

Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: «Нехай, сину мій, Ми працюємо, Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться,— Та не всі ж. як ми, В землі...

Тринька поводила себе дивно. Неньо це підмітив, дивлячись як вона хутко зодягається – раніше після кіберкоїтусу вона ніколи не швидкувала так. - Тринько, з тобою все гаразд ? Триню ? – стурбувався Неньо. Вона застигла у позі викритого кролика. Неньо присунувся до монітора. - Ти...

Наче грає оркестр уламків – музика ця невистояна. Грудень. Дерев чорнильна, мокра голúзна. Хто тепер відгадає, хто тепер визначить, із ким ти, жінко, говориш увесь цей час? Сонце у клітці горіха ціпеніє і гасне. Так завжди із птахами барвистими, несезонними, із...

Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, -   Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов´ян.   Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люде - рід...

Не боюсь я ні бога, ні біса, Маю серця гіпотеку чисту; Не боюся я й вовка із ліса, Хоч не маю стрілецького хисту. Не боюсь я царів-держилюдів, Хоч у них є солдати й гармати; Не боюсь я людських пересудів, Що потраплять і душу порвати. Навіть гнів твій, дівчино-зірничко, Не лякав мене ні...

Прибув Сава до Києва З дружиною в парі. Продавали сало, м´ясо, Яйця на базарі. З покупцями торгувались, З людьми говорили. Потім пішли Хрещатиком На Дніпрові схили. А як звідти повертались, Мовив Сава жінці: — Давай «чтокать», бо невдобно, Що ми українці.